Перша книга закінчилася на дуже неоднозначному моменті.
Тому звісно я відразу взялася за продовження.
Адже я переживала за Меддокса.
У кінці першої книги він зникає, і все вказує на те, що батько головної героїні доклав рук до його зникнення.
Відразу в голові виникають криваві кадри (як-не-як це мафіозна історія).
Але не все так погано. Хлопчина поїхав вирішувати питання власної сімʼї.
Марселла нарешті повернулася додому, в обійми люблячих батьків. Але через те, що вона пережила, тепер дівчині доведеться стикнутися з негативною реакцією суспільства - віктімблеймінг в усій красі.
А ще на додачу вона посміла закохатися у ворога, якого тепер хоче ввести в родину.
Але інші члени сімʼї цьому звісно не раді.
Закохані всіма можливими способами намагаються довести, що вони достойні бути частиною родини.
Чесно?
Як самостійна книга ця частина взагалі ніяка.
Тут нічого не відбувається.
Я ніби якусь драму на стб дивилася.
Щось якось мені не дуже це все зайшло.
Де всі ці мафіозні розбірки?
У звичайних любовних романах бувають більш брутальні події.
А під кінець стало так солодко-приторно, що аж зуби зводило.