Щодо книги, то вона дійсно майже увесь час тримає у напрузі й має досить моторошну оповідь: навіть у проміжні моменти такого собі «затишшя» ти очікуєш наступного жахливого епізоду. Крім того, написане у книзі має досить реалістичний вигляд, та й упевнений стиль автора і його увага до деталей і персонажів дуже підкупають. Як автора сам зазначав: «Коли письменник пише роман, то він нічого не вигадує. Усі події вже відбулися, їх просто треба відшукати». І такий ґрунтовний підхід, звісно, приносить свої плоди.
Щодо персонажів, то моїм улюбленцем однозначно став Вілл Ґрем. Здатність зазирати у розум убивцям забезпечує йому не лише незамінну роль у команді з розслідування злочинів, але й параною, нічні кошмари та постійну боротьбу з самим собою. Дуже цікавою є взаємодія Ґрема з доктором Ганнібалом Лектером, який бачить у Ґремі собі подібного («Ви спіймали мене тому, що ми з вами однакові»). Шкода, насправді, що у подальших книгах серії йому буде відведена лише незначна роль.
Отож, я однозначно раджу прочитати книгу любителям «полоскотати собі нерви» якісним кримінальним чтивом. Моя оцінка: 8.5 із 10.