Після виходу екранізації, багато хто подавав на титулі “кіношну” назву - “Дівчина з татуюванням дракона”, і навіть у нас вона спершу вийшла у “фоліо” саме так. Читачі відмічали, що переклад був не зі шведської, а з “язьіка”.
На щастя, сьогодні ми маємо прекрасну книгу від видавництва “Небо”. Це “товстунчик” на 672 сторінки доволі дрібним шрифтом. Подій у книзі - прірва! І прірва персонажів. Тому приготуйтесь до великої кількості шведських прізвищ; а також до великої кількості імен однієї шведської родини. Попервах буде складно запам'ятати, хто з них хто, і ступінь родинного зв'язку.
Назва натякає, що книга буде непростою. Хоча все починається і розгортається поволі. Нас поступово знайомлять з головними героями. І якщо ми доволі швидко отримуємо повне уявлення про Мікаеля Блумквіста, то Лісбет Саландер залишається “темною конячкою” до самого кінця. Так, дещо ми бачимо одразу, щось розкривається впродовж читання книги, але у першій частині трилогії ми все ще не знаємо, чому і як Лісбет стала такою, що в першу чергу рухає нею.
Лісбет дуже розумна, має фотографічну пам'ять і аналітичні здібності; має нешаблонний погляд на задачі, які доводиться розв'язувати. Не має жалю до чоловіків, які кривдять жінок. Не має віри в закон і в людей.
У книзі багато жорстокості, багато насилля. Проте нема детального опису. Клінічно, відсторонено; сухо і фактологічно, як з поліцейського протоколу. Не скрізь, є кілька сцен, де ми бачимо побиття і початок згвалтування. Це показано очима жертви, не садиста, тому, хоч це і боляче читати, автор кожним словом це засуджує.
Після прочитання я подивилася обидві екранізації: є шведська і спільна США, Швеція. Як не дивно, Голівудська версія мені сподобалася більше :) Вона краще витримали і дух, і букву книги.
Сподіваюся, що ми побачимо продовження українською.
Спочатку було складно розібратися в персонажах і сюжетних лініях. Автор багато уваги приділяє деталям, що з одного боку додає глибини, а з іншого - робить читання трохи розтягнутим. Мені подобається, коли детектив має динаміку, а тут місцями здавалося, що історія рухається надто повільно.
Щодо головних героїв, то Лісбет Саландер - безперечно цікавий і нестандартний персонаж. Вона відрізняється від типових детективних героїнь, і це було приємним сюрпризом. Але водночас не можу сказати, що я повністю перейнялася цією історією. Було відчуття певної відстороненості, ніби спостерігаєш за подіями збоку, але не відчуваєш їх повною мірою.
Щодо продовження серії, поки не впевнена, чи буду читати далі. Книги доволі об’ємні, і якщо наступні частини такі ж нерівні за ритмом, то, мабуть, шукатиму щось інше. Проте загалом це непоганий детектив, який варто прочитати хоча б для знайомства з Лісбет
Наш головний герой журналіст Мікаель Блумквіст, потрапляє в не дуже приємну ситуацію.
І щоб якось викрутитись із неї, він мусить зникнути на деякий час.
І якраз саме в цей час він отримує цікаву пропозицію, від однієї досить впливової людини Генріка Вангера.
Завдання Мікаеля знайти зниклу безвісті 40 років тому назад Гаррієт Вангер.
Мікаель укладає контракт на рік, і за цей час він мусить знайти відповідь, що ж сталося з племінницею Генріка Вангера.
А собі в напарниці він бере Лісбет Саландер, хакерку з татуюванням дракона.
І разом вони починають копати.
Здавалося безнадійна справа, нічого з того не вийде. Але жилка журналіста змушує Мікаеля не здаватися. І нарешті справа починає набувати нові обриси.
Але чим більше вони розкопують, тим більше наражають себе на небезпеку.
Книга досить цікава. Мені дуже сподобалася. Написано досить легко, сюжет тримає і не відпускає. Початок може ішов трішки тяжче, бо поки автор розповів, хто є хто. Але потім не реально було відірватися.
Тут хоч досить тяжка тема насилля над жінками.
А ще цікаво спостерігати за відносинами між головними героями.
Але сама книга написана класно.
Тож продовження читатиму однозначно.