Відгуки і рецензії читачів
13.11.2024
Моє знайомство з автором розпочалося багато років тому з роману «Літак без неї». Я випадково натрапила на нього в інтернеті та просто не змогла пройти повз. З того часу вважаю автора одним із своїх улюблених, а роман «Чорні водяні лілії» для мене найкраща із його робіт.
Роман написаний від обличчя трьох жінок, кожна розповідає свою історію. Скажу чесно, десь в середині роману в мене з’явилися здогадки, хто вони такі та чим пов’язані, але це ніяк не вплинуло на моє враження від фіналу.
Пам’ятаю, як вперше прочитала цей роман. У мене був такий захват, що я просто почала його радити всім довкола. Це не просто детектив, де ми бачимо, як шукають вбивцю. Це ще психологічна драма, яка показує, що відбувалось у житті цих трьох таких різних жінок. І наскільки я не люблю спойлери, але про це не можу не згадати. Як же мене обурило те, як чоловік вкрав життя своєї дружини! Прикриваючись наче благородними цілями зробити її щасливою, він просто маніпулював її життям, її почуттями та людьми довкола неї. І як же мені страшно усвідомлювати те, що багато людей живуть так само. Хтось маніпулює їх життям, а вони просто не можуть вибратись з цих стосунків.
Ще автор дуже майстерно описав лінію про творчість Моне. Ця атмосфера маленького містечка, де на кожному кроці все нагадувало про цього талановитого художника.
Дуже раджу цей роман всім, він дуже вартий уваги. І сподіваюся, що наші видавництва не оминуть і інші твори цього талановитого письменника.
Роман написаний від обличчя трьох жінок, кожна розповідає свою історію. Скажу чесно, десь в середині роману в мене з’явилися здогадки, хто вони такі та чим пов’язані, але це ніяк не вплинуло на моє враження від фіналу.
Пам’ятаю, як вперше прочитала цей роман. У мене був такий захват, що я просто почала його радити всім довкола. Це не просто детектив, де ми бачимо, як шукають вбивцю. Це ще психологічна драма, яка показує, що відбувалось у житті цих трьох таких різних жінок. І наскільки я не люблю спойлери, але про це не можу не згадати. Як же мене обурило те, як чоловік вкрав життя своєї дружини! Прикриваючись наче благородними цілями зробити її щасливою, він просто маніпулював її життям, її почуттями та людьми довкола неї. І як же мені страшно усвідомлювати те, що багато людей живуть так само. Хтось маніпулює їх життям, а вони просто не можуть вибратись з цих стосунків.
Ще автор дуже майстерно описав лінію про творчість Моне. Ця атмосфера маленького містечка, де на кожному кроці все нагадувало про цього талановитого художника.
Дуже раджу цей роман всім, він дуже вартий уваги. І сподіваюся, що наші видавництва не оминуть і інші твори цього талановитого письменника.
15.06.2024
Антураж містечка, що застигло в часі, мистецька атмосфера й загадкові вбивства - із хорошого, мабуть, все.
Для тих, хто очікує на напружений детективний сюжет, цього не достатньо, а для поціновувачів драми - те що треба.
У містечку "Водяних лілій" Клода Моне жила собі дівчинка з винятковим талантом. Її найбільшою мрією було явити свій дар світові, але в ці плани втрутилась чиясь невидима рука: у Живерні відбувається ряд загадкових смертей, розгадка яких відбудеться тільки через вісімдесят років, коли злодій сам себе викриє.
Двійко комісарів, що намагаються розкрити таємницю, зовсім не допомагають пролити світло на події. Навпаки, виникає таке враження, що їх роль - якомога довше плутати читача й відтягувати фінал історії.
Анотація готує нас до історії трьох жінок, прив'язаних до Живерні нерозривними прутами. Очевидно, що між ними є певний зв'язок. Але що то за зв'язок? І яке значення він має для розкриття злочину? Присягаюся - розгадка таки неочікувана.
І, звісно ж, "Водяні лілії". Історія Моне і його пристрасті до власного ставка - це найяскравіший елемент пазла.
Для тих, хто очікує на напружений детективний сюжет, цього не достатньо, а для поціновувачів драми - те що треба.
У містечку "Водяних лілій" Клода Моне жила собі дівчинка з винятковим талантом. Її найбільшою мрією було явити свій дар світові, але в ці плани втрутилась чиясь невидима рука: у Живерні відбувається ряд загадкових смертей, розгадка яких відбудеться тільки через вісімдесят років, коли злодій сам себе викриє.
Двійко комісарів, що намагаються розкрити таємницю, зовсім не допомагають пролити світло на події. Навпаки, виникає таке враження, що їх роль - якомога довше плутати читача й відтягувати фінал історії.
Анотація готує нас до історії трьох жінок, прив'язаних до Живерні нерозривними прутами. Очевидно, що між ними є певний зв'язок. Але що то за зв'язок? І яке значення він має для розкриття злочину? Присягаюся - розгадка таки неочікувана.
І, звісно ж, "Водяні лілії". Історія Моне і його пристрасті до власного ставка - це найяскравіший елемент пазла.