0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Чорний обеліск

(5 голосів)
Сповістити про наявність
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книжку «Чорний обеліск»

Логічне продовження романів «На Західному фронті без змін» та «Повернення»

Людвіг – ветеран Першої світової війни, який продає надгробки та додатково працює органістом у психіатричній лікарні. У лікарні він знайомиться з дівчиною, яка хвора на роздвоєння особистості, та закохується у неї.

Навколо божеволіє увесь світ: шалена інфляція, хиткість Німеччини, страх перед майбутнім. Єдине, що здається Людвігу нормальним – це його Ізабелла.

Чому варто прочитати книжку «Чорний обеліск»?

  • Один з найсильніших романів Ремарка.
  • Еріх Марія Ремарк торкається теми становлення фашизму.
  • Роман є частково автобіографічним тому, що відображає події життя Ремарка.

Про автора:

Еріх Марія Ремарк — один з найвідоміших письменників XX століття. Автор таких романів як «На Західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» і «Чорний обеліск». Одна з культових постатей літературної течії «втраченого покоління.

Характеристики
Видавництво КСД
Перекладач(ка) Євген Попович
Оригінальна назва Der schwarze Obelisk
Кількість сторінок 448
ISBN 9786171299702
Теми роман
Розміри 135х205 мм
Автор(ка) Еріх Марія Ремарк
Відгуки і рецензії читачів
Олена 18.02.2024
Це книга, до якої я однозначно буду повертатися у майбутньому. Мені вперше захотілося взяти маркер і буквально розібрати сторінку за сторінкою на цитати, що я з радістю і зробила :)

«Чорний обеліск» пронизаний абсурдністю, поетизмом і трагічністю людського життя. Головний герой Людвіг — типовий персонаж Ремарка; він чутливий, задумливий, з тонким світосприйняттям. Людвіг, молодий ветеран війни, працює у конторі з виготовлення надгробків і підробляє грою на органі у місцевій церкві біля психіатричної лікарні — з такою долею складно не вдаватися до філософствування.

Коли я читала анотацію, мене зацікавила можливість дізнатися історію кохання Людвіга до однієї з пацієнток психіатричної лікарні, Ізабелли. Однак, власне, «кохання» тут було не дуже багато. Звісно, Людвіг полюбив цю дівчину, але протягом сюжету він матиме стосунки й з іншими жінками. Як на мене, Ізабелла виступає радше образом, метафорою, втіленням глибинних переживань героя і його втраченої юності.

Додам ще кілька слів про саме видання. Оскільки головний герой — поет, та ще й відвідує відповідний клуб, у книзі вдосталь згадувань німецької літератури, театру та мистецтва загалом. Щоб зрозуміти контекст, під час читання багато таких моментів доводилося ґуґлити в інеті, тож кілька додаткових приміток від редактора чи перекладача точно не завадили б.

Отже, моя оцінка: 10/10. Рекомендую до прочитання, якщо ви полюбляєте трохи філософське чтиво.
Юрій Лавренюк 04.02.2024
Серію нещодавно прочитаних книг, які не викликали в мене ні позитивних, ні негативних емоцій, і яким би я поставив 5/10, несподівано продовжив один з найвідоміших творів Ремарка. Так, це було несподівано. Адже попередня книга автора, яку я прочитав – «Ніч у Лісабоні» – була одною з кращих за рік. І такої підстави від одного з улюблених авторів я не очікував.
В «Чорному обеліску» Ремарк собі не зраджує – головний герой ветеран війни, представник втраченого покоління, старається влаштувати своє життя, попутно пояснюючи нам читачам на прикладі своїх помилок, що від життя треба брати все сповна, пити вино, танцювати і не забивати голову псевдофілософськими роздумами про сенс нашого існування і застарілими моральними принципами, бо це лише відволікає від того самого життя, простого і світлого, дешевого і солодкого, яке тече вперед не чекаючи нас.
Ця «ремаркова» стандартність мене цілком задовольняє. Мені подобаються атмосфера та самі історії в його творах. Але цього разу дещо було не те, в одному він перемудрував, а саме – в діалогах. Так люди не розмовляють. Стільки пафосу і пустопорожнього філософського словоблудства не буває в розмовах звичайних людей. Я їм просто не вірив. Навіть дівчина з шизофренією неправдоподібно виглядала через те, що говорила. На середині діалогу я вже забував з чого він почався. Вже на початку деяких сцен я хотів, щоб вони швидше закінчились, тому що не вірив в те, що відбувається, і не бачив в них ніякого сенсу, окрім як подача чергової порції псевдофілософських роздумів про сенс життя.
Звісно, з вуст персонажів зринали і справді хороші думки, були сцени, які затягували, і життєві ситуації, які змушували задуматись, які знаходили в мені відгук, позитивну реакцію. Деякі цитати я олівцем позначив. Але все хороше в книзі розбавлялося пустопорожньою, неправдоподібною балаканиною, через яку читати було важко, і під кінець я вже втомився від книги, і хотів щоб вона швидше закінчилась.
Перемудрував Ремарк цього разу. Хоча, може це вже я не той, що був колись. Наступна книга автора має розставити все на свої місця).
5/10
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*