Книжка розповідає про тяжкі часи в історії Америки тридцятих років минулого століття, коли посуха у багатьох регіонах залишила мільйони людей без грошей, їжі та засобів для існування. На фоні цих історичних подій авторка розповідає історію жінки Ельзи та її родини.
Ще коли читала про життя Ельзи у власній родині, мене обурювало ставлення її батьків до неї. А коли батьки зреклися її та віддали в сім’ю Мартінеллі, це було взагалі для мене не зрозумілим та обурливим. Та з часом, проведеним разом з цією книгою, я все більше розуміла, що родина її чоловіка стає єдиною люблячою родиною для неї в житті.
Також дуже важко було читати про наслідки засухи. Про те, як люди виборювали собі право на життя. Опис їх виживання в таборах, де з кожним днем нужденних стає все більше, просто змушує серце розриватись на шматки.
Не дивлячись на те, що книжка розповідає про страшні часи, смерть та голод, вона читається швидко і легко. Ти просто летиш сторінками, бо хочеш дізнатися, що ж станеться з головними героями, чи виборють вони для себе краще життя. Скажу чесно, останні тридцять сторінок я майже не бачила тексту, бо очі були повні сліз, та все одно раджу всім прочитати цю болючу історію. Вона варта вашої уваги!
Період з 1921 по 1940 в історії США був позначений не лише економічним занепадом, але й жахливими катаклізмами природного характеру.
Оповідь ведеться від Ельзи, але потім підключається голос її дочки Лореди. І їхні стосунки в цій історії були для мене основною темою.
Про американську мрію, яку виборювали кров'ю, потом, про стосунки в родині, про силу духу і сміливість. По структурі книга дуже нагадала "Соловей" - такий же шлях героїнь, лише інші історичні умови.
Спочатку від Ельзи відмовилася її родина, і ось ця тендітна дівчина стає фермеркою, та працює з ранку до ночі. Коли ж в Техас приходить страшна посуха та пилові бурі, то Ельзи вирушає до Каліфорнії, щоб врятувати життя своїх дітей. Але там вони лише "окі", яких багаті фермери використовують як рабів.
Якщо хочете поплакати, то раджу. Я оцінила на 5/5, але підозрюю, що інші книги авторки будуть по такому ж шаблону.
Це цікава книга, яка легко і швидко читається. Сама історія досить сумна, адже події відбуваються в Америці в період Великої депресії. Головна героїня, якій з юних років нелегко довелось, вимушена, як і безліч інших людей, відправитись на пошуки кращої долі зі своїми дітьми: донькою, яка не визнає авторитет матері і хворим сином. Вони втікають від Пилового казана і потрапляють в не менш жорстокі умови життя, але принаймні отримують шанс вижити. Книга зачепає багато тем, не тільки про умови життя і роботу, але й міжлюдські стосунки, дружбу, відданість, самозречення, кохання, здатність йти на ризик. Багато розповідається саме про роль матері і те, як на які жертви вона йде заради дітей. Мене найбільше зачепила лінія стосунків матері і доньки, це було дуже емоційно.
Читаючи, я дуже переживала за те, чим закінчиться книга, авторка вміє викликати емоції. Хоча, деякі моменти і викликали в мене відчуття неправдоподібності.
На тему Великої депресії є книга Стейнбека «Грона гніву», сюжет місцями перегукується і Стейнбек мені сподобався більше, адже вона більш сувора. «Чотири вітри» підійде більше тим, хто любить історії з додаванням романтики і кохання. В цій книзі є певною мірою хепі-енд.