Чупакабра, дракони та вовкулаки. Чому вимерли істоти, які ніколи не жили

«Чупакабра, дракони та вовкулаки. Чому вимерли істоти, які ніколи не жили» — науково-популярна книжка, яка пропонує подивитися на знайомих монстрів не очима мисливця за сенсаціями, а поглядом біолога. Леонід Горобець бере вампірів, драконів, вовкулак, гарпій, велетів, єдинорогів, морських дів, снігових людей та інших створінь людської уяви й ставить до них цілком серйозні запитання. Як вони мали б дихати? Чим харчуватися? Як рухатися? Чи витримав би їхній скелет власну вагу? І головне — чи дозволяють закони анатомії, фізіології та еволюції хоча б уявити таких істот живими?

Леонід Горобець поєднує біологію, палеонтологію, культурну історію та добрий науковий гумор. Автор — доктор біологічних наук і палеонтолог, який працює в Національному науково-природничому музеї НАН України. У цій праці він не просто спростовує міфи, а реконструює фантастичних створінь так, ніби вони справді мали пройти перевірку природним добором. Завдяки цьому знайомі образи перетворюються на захопливі біологічні задачі, а наука стає способом зрозуміти, чому людська фантазія так наполегливо створює чудовиськ.

Для кого ця книжка?

• Для читачів науково-популярної літератури, прихильників міфології, фентезі, криптид і дивних історій про невідомих тварин.
• Вона також може зацікавити підлітків і дорослих, які люблять біологію, але не хочуть читати академічний підручник.
• Особливо вдало книга працює для тих, кому подобається ставити до вигаданих світів незручні запитання: чи може дракон літати, чи витримає велет власну вагу і що насправді треба змінити в організмі людини, щоб вона стала вампіром.

«Чупакабра, дракони та вовкулаки. Чому вимерли істоти, які ніколи не жили» перетворює фантастичних чудовиськ на захопливий матеріал для наукового розслідування. Леонід Горобець показує, що між міфом і біологією можна вести надзвичайно цікаву розмову, а хороше запитання іноді важливіше за сенсаційну відповідь. Це дотепне й пізнавальне читання для тих, хто хоче подивитися на знайомих монстрів по-новому — і водночас краще зрозуміти закони, за якими влаштовані справжні живі істоти.