Відгуки і рецензії читачів
17.01.2025
Досить швидко прочитала цю книгу, але не можу сказати, що це сталося через моє захоплення нею. Радше через те, що часто пропускала численні описові моменти, які з певного моменту почали здаватися надмірними. Однак, по порядку.
Спершу хочу відзначити величезну роботу, яку виконав автор. Він дійсно детально підійшов до дослідження тем, таких як американський футбол, авіабудівництво та альпінізм. Це відчувається. Стає зрозуміло, що автор не лише поверхово торкнувся цих сфер, а й глибоко занурився в них, що викликає повагу. Описані деталі додають історії правдоподібності, і читач може повністю поринути в ці світи (за бажання).
Ще одним плюсом є герої. Вони справді цікаві, реалістичні, кожен зі своїм характером, мотиваціями та передісторією. Автор непогано розкрив їхні особистості, що допомагає читачеві краще зрозуміти їхні вчинки й переживання. Проте на деяких з героїв автор явно концентрується більше ніж на інших, не впевнена, чи це навмисно.
Проте, на жаль, не все у книзі мені сподобалося. Одним із мінусів стала, на мою думку, зайва кількість описів, особливо пов'язаних з американським футболом. Навіть якщо ця тема була важлива для розвитку сюжету, в якийсь момент це почало втомлювати. Такі частини здавалися затягнутими й не завжди доречними.
Сама історія здалася мені досить короткою й незавершеною. Автор більше зосередився на створенні багатогранних персонажів і глибокому зануренні в їхній світ, ніж на побудові чіткої сюжетної лінії. Бекграунд кожного героя описаний дуже детально, але основна історія через це втратила свою динаміку. Я розумію, що автор хотів зробити героїв більш зрозумілими й близькими для читача, але іноді здавалося, що ці описи віддаляють від головного – суті сюжету.
Кінцівка книги залишила в мене змішані відчуття. Вона виглядала дещо зім'ятою й незавершеною. Справа навіть не в тому, що я очікувала хепі-енду – я люблю реалістичні фінали, які відображають життя у всіх його проявах. Але тут виникло відчуття, що щось залишилося недомовленим, і це не той приємний відкритий фінал, який змушує задуматися, а радше невизначеність, яка залишає легке розчарування.
Проте не виключаю, що спробую почитати інші роботи Кідрука.
Спершу хочу відзначити величезну роботу, яку виконав автор. Він дійсно детально підійшов до дослідження тем, таких як американський футбол, авіабудівництво та альпінізм. Це відчувається. Стає зрозуміло, що автор не лише поверхово торкнувся цих сфер, а й глибоко занурився в них, що викликає повагу. Описані деталі додають історії правдоподібності, і читач може повністю поринути в ці світи (за бажання).
Ще одним плюсом є герої. Вони справді цікаві, реалістичні, кожен зі своїм характером, мотиваціями та передісторією. Автор непогано розкрив їхні особистості, що допомагає читачеві краще зрозуміти їхні вчинки й переживання. Проте на деяких з героїв автор явно концентрується більше ніж на інших, не впевнена, чи це навмисно.
Проте, на жаль, не все у книзі мені сподобалося. Одним із мінусів стала, на мою думку, зайва кількість описів, особливо пов'язаних з американським футболом. Навіть якщо ця тема була важлива для розвитку сюжету, в якийсь момент це почало втомлювати. Такі частини здавалися затягнутими й не завжди доречними.
Сама історія здалася мені досить короткою й незавершеною. Автор більше зосередився на створенні багатогранних персонажів і глибокому зануренні в їхній світ, ніж на побудові чіткої сюжетної лінії. Бекграунд кожного героя описаний дуже детально, але основна історія через це втратила свою динаміку. Я розумію, що автор хотів зробити героїв більш зрозумілими й близькими для читача, але іноді здавалося, що ці описи віддаляють від головного – суті сюжету.
Кінцівка книги залишила в мене змішані відчуття. Вона виглядала дещо зім'ятою й незавершеною. Справа навіть не в тому, що я очікувала хепі-енду – я люблю реалістичні фінали, які відображають життя у всіх його проявах. Але тут виникло відчуття, що щось залишилося недомовленим, і це не той приємний відкритий фінал, який змушує задуматися, а радше невизначеність, яка залишає легке розчарування.
Проте не виключаю, що спробую почитати інші роботи Кідрука.
30.04.2024
Цікава книга, трагічна, реалістична і змушує задуматися у тому, як ми живемо і які цінності є основними.
Семеро людей вижили в авіакатастрофі. Літак розбився високо у горах. Рятувальникам важко знайти місце аварії та надати допомогу. Ті, хто вижив, доводиться розраховувати тільки на себе і на резерви свого організму. У такому екстремальному, загрозливому житті ситуації розкривається справжній характер кожної людини. Хтось намагається допомогти іншим, дістати із літака все, що допоможе вижити. Інші виявляють жадібність, жорстокість, егоїзм. Хтось бореться за життя до кінця, а хтось здається. Смерть здається більш простим вибором, ніж постійна боротьба з холодом, голодом та спрагою.
Автор докладно описує важливі моменти кожного з тих, хто вижив. Їхній життєвий шлях та обставини, які привели на цей злощасний рейс. Усі вони різні. У кожного з них свої цілі, характери, захоплення. Але їм пощастило вижити у страшній катастрофі. А далі виживання усієї групи залежить від зусиль кожного з них. Бог їм не допоможе. Як це не сумно, але виживуть не всі. І не всі, хто виживе будуть найгіднішими.
Семеро людей вижили в авіакатастрофі. Літак розбився високо у горах. Рятувальникам важко знайти місце аварії та надати допомогу. Ті, хто вижив, доводиться розраховувати тільки на себе і на резерви свого організму. У такому екстремальному, загрозливому житті ситуації розкривається справжній характер кожної людини. Хтось намагається допомогти іншим, дістати із літака все, що допоможе вижити. Інші виявляють жадібність, жорстокість, егоїзм. Хтось бореться за життя до кінця, а хтось здається. Смерть здається більш простим вибором, ніж постійна боротьба з холодом, голодом та спрагою.
Автор докладно описує важливі моменти кожного з тих, хто вижив. Їхній життєвий шлях та обставини, які привели на цей злощасний рейс. Усі вони різні. У кожного з них свої цілі, характери, захоплення. Але їм пощастило вижити у страшній катастрофі. А далі виживання усієї групи залежить від зусиль кожного з них. Бог їм не допоможе. Як це не сумно, але виживуть не всі. І не всі, хто виживе будуть найгіднішими.
16.02.2024
Книжка Макса Кідрука «Де немає Бога» - це ще один гвіздочок в мій страх літати літаками, та бажання вивчати основи виживання в пустелі, в горах, в снігах. Також замислилась над тим, на скільки важлива кожна деталь в перевірці запчастин при будуванні, своєчасному ремонті та професійному огляді перед вильотом – не передати. Мені подобається, що Макс Кідрук досить детально та професійно все описував в книжці і було відчуття, наче це який льотчик писав цю книжку. Самі пригоди та описи – дуже розлогі, відверті, кожен герой постає в новому світлі при додаванні певних дрібниць та описів. Сюжет – літак вилітає з аеропорту, але попадає в аварію в горах, далеко від цивілізації, ще й біля вершини гори. Люди, що були на борту намагаються вижити в тих умовах, що склались, борються за своє існування з останніх сил. Також окремо є глави з описом життя до катастрофи. Все настільки чітко описується, чіткі деталі, але без лишнього тексту, без води, що книжка захоплює з першої до останньої сторінки. Але попереджаю одразу, що автор не жаліє своїх героїв…
02.02.2024
✈️
«Щоб вивалити сучасний літак із небес, потрібна відмова водночас кількох надважливих систем. Або груба помилка пілотів. Або жахливі погодні умови. Навіть якщо ці три фактори поєднуються, здебільшого лайнер усе ще можна врятувати»
Макс Кідрук – один з авторів, у якого я прочитала ВСІ книжки і майже завжди залишалася задоволеною. Колись на презентації цієї книги Макс назвав її своєї найважливішою історією. Це було задовго до «Колонії»)) Мені сподобалося, але не дуже.
Коли я читала «Де немає Бога», мене дуже вразила мова – правильно підібрані слова, вибудовані фрази. Персонажі зрозумілі і справжні, як колеги по роботі – про щось із їхнього життя ти знаєш, про інше – можеш тільки здогадуватися. Авіакатастрофа промальована як картинка. Ти читаєш і бачиш як летять ці крісла, як випадають кисневі маски, як десь на задньому фоні крізь шум звуків падаючого літака чути крики ще живих людей.
Чого варта історія про щеня на дорозі. Читати це було дуже паскудно і неприємно. Але я подумала, що насправді так все могло й бути. Люди взагалі найбільші монстри серед істот, які живуть на планеті.
Дуже важливою для мене була цитата «в житті кожного існує лінія, перетнувши яку, ми вже не можемо змінитися». Мені здається вона проходить червоною лінією через всю книгу. Бо всі герої стикаються зі своєю такою лінією і далі ми спостерігаємо куди вони рухаються і як йде їхнє життя.
Для мене ця книжка не стала най-най. Я не зрозуміла глибшої суті цієї історії, навіщо було все це і долі всіх цих людей. Чим закінчилися їхні особисті історії? Що сталося із сином Анни, до якого вона так і не долетіла? Чим закінчилося все для Дюка Апшоу? Чи зрозумів Брендон Бартон в чому була справа із його суперником?
Я люблю історії із закінченнями – логічні чи не дуже, з хепі ендом чи без нього, але я завжди хочу розуміти «для чого».
«Щоб вивалити сучасний літак із небес, потрібна відмова водночас кількох надважливих систем. Або груба помилка пілотів. Або жахливі погодні умови. Навіть якщо ці три фактори поєднуються, здебільшого лайнер усе ще можна врятувати»
Макс Кідрук – один з авторів, у якого я прочитала ВСІ книжки і майже завжди залишалася задоволеною. Колись на презентації цієї книги Макс назвав її своєї найважливішою історією. Це було задовго до «Колонії»)) Мені сподобалося, але не дуже.
Коли я читала «Де немає Бога», мене дуже вразила мова – правильно підібрані слова, вибудовані фрази. Персонажі зрозумілі і справжні, як колеги по роботі – про щось із їхнього життя ти знаєш, про інше – можеш тільки здогадуватися. Авіакатастрофа промальована як картинка. Ти читаєш і бачиш як летять ці крісла, як випадають кисневі маски, як десь на задньому фоні крізь шум звуків падаючого літака чути крики ще живих людей.
Чого варта історія про щеня на дорозі. Читати це було дуже паскудно і неприємно. Але я подумала, що насправді так все могло й бути. Люди взагалі найбільші монстри серед істот, які живуть на планеті.
Дуже важливою для мене була цитата «в житті кожного існує лінія, перетнувши яку, ми вже не можемо змінитися». Мені здається вона проходить червоною лінією через всю книгу. Бо всі герої стикаються зі своєю такою лінією і далі ми спостерігаємо куди вони рухаються і як йде їхнє життя.
Для мене ця книжка не стала най-най. Я не зрозуміла глибшої суті цієї історії, навіщо було все це і долі всіх цих людей. Чим закінчилися їхні особисті історії? Що сталося із сином Анни, до якого вона так і не долетіла? Чим закінчилося все для Дюка Апшоу? Чи зрозумів Брендон Бартон в чому була справа із його суперником?
Я люблю історії із закінченнями – логічні чи не дуже, з хепі ендом чи без нього, але я завжди хочу розуміти «для чого».
30.10.2023
Цікавий та місцями напружений сюжет, бо не знаєш, а що ж буде далі, а хто з них виживе?
Герої розкриваються поступово, і їх історії життя та спогади дають зрозуміти, що це за люди.
Місцями багато було деталей про американський футбол, це для мене було трохи складно зрозуміти, бо там описані були цілі схеми того як вони грають і тд., але це не вплинуло на враження від книги.
Раджу прочитати тим, хто любить напружений сюжет та місцями моторошний.
Але читала з захопленням, бо постійно було цікаво, а що буде далі.
Герої розкриваються поступово, і їх історії життя та спогади дають зрозуміти, що це за люди.
Місцями багато було деталей про американський футбол, це для мене було трохи складно зрозуміти, бо там описані були цілі схеми того як вони грають і тд., але це не вплинуло на враження від книги.
Раджу прочитати тим, хто любить напружений сюжет та місцями моторошний.
Але читала з захопленням, бо постійно було цікаво, а що буде далі.