Мені сподобалася історія – це різні варіанти розвитку подій у житті жінки, яка все життя не хотіла мати дітей. Книга починається з однієї сцени, яка потім повторюється у кожній новій «версії» життя і залежно від того що говорить чоловік і як реагує вона, сценарій розвивається по-різному.
Десь героїня піддається на вмовляння чоловіка і потім щаслива з цього рішення. Десь – навпаки, рішення піти на поводу у чоловіка ламає їхній шлюб. В одному із життів народжується дитина. А в іншому – навіть завагітнівши героїня вирішує зробити аборт, бо не хоче йти проти своїх бажань.
Мені було цікаво читати, я відкрила для себе багато різних відтінків думок та емоцій людини, яка давно вирішила, що дітей вона не хоче. Спочатку думала, що мені буде складно зрозуміти героїню і прийняти її рішення, бо у мене протилежна ситуація в житті. Але це було не так. Всі «ниточки» рішення-передумови-наслідки були прописані цікаво і дуже життєво як на мене. Не знаю чи авторка має таку ж позицію, але виглядає доволі реалістично. Тільки до лінії з коханцем у мене були питання. Не зовсім очевидно було як героїня так швидко перейшла від «люблю свого чоловіка дуже, він найкращий» до «о, схожу на побачення чоловіку на зло».
Не знаю чи хороший переклад українською, але таких історій мало, тож рекомендую читати. І дуже бережно поводитися з людьми, які прийняли рішення не мати дітей.
Зацікавила анотація, бо люблю книги, де героїня чи герой проживає декілька варіантів свого життя. Тут нам запропонували аж дев"ять історій, кожна з яких так чи інакше стосується важливого питання, що ж таке материнство для жінки: особистий вибір, обов”язкова вимога сім"ї, тиск суспільства, залежність жінки від власної природи. Якщо ти жінка, ти маєш цю здатність від природи - ти повинна народжувати.
А якщо ти не хочеш слідувати цим вимогам, якщо ти домовилася з партнером про те, що не хочеш мати дітей ще до укладання шлюбу, але з часом ваші погляди змінюються, і чоловік наполягає, як і родина, що ти маєш народити, що робити тобі, дотримуватися власних переконань, намагатися спасти човен шлюбу, що тоне, вибирати таки зажди себе чи може поглянути на всі проблеми під іншим кутом, ніж це було перед шлюбом.
От Роуз у кожному з життів буде намагатися слідувати різними шляхами, але зрештою він приведе її до себе самої, бо щоб вона не обрала, основний тягар будь-якого вибору лягає саме на її плечі.
І кожного разу це складний вибір, в якому не має ідеального закінчення. Так чи інакше в житті ми всі маємо робити вибір, чимось можливо жертвувати, але й в чомусь стояти на своїх позиціях і вибирати себе. Але маємо пам"ятати, кожне рішення матиме наслідки, і не завжди вони будуть такими, які ми очікуємо.
Ми бачимо Роуз у різних ролях - дружина, науковиця-викладачка, мати в деяких із життів, дочка, подруга - кожного разу Роуз живе різні життя, отримує різні досвіди, робить різні висновки зі своїх рішень.
Чи є серед них те одне, саме правильне? Кожна читачка чи читач мають самі це визначити.
Взагалі-то авторка могла б написати ще декілька варіантів розвитку подій, бо, як на мене, не всі аспекти і варіанти різних виборів висвітлені достатньо.