Дім Ґуччі

Дім Ґуччі - Сара Ґей Форден. Взагалі це мої перші мемуари за життя. Я щось не дуже люблю книги по реальних подіях, а тим паче такі, що описують саме те щосталось. Бо щиро вважаю, що страшніших і стрьомніших сюжетів за саме життя не вигадає навіть Кінг. Так от в принципі я виявилась правою. Це історія про те як маленький сімейний бізнес зрештою перетворився в акціонерну компанію без жодного акціонера із сімї. При чому це сталось не через якісь зовнішні чинники типу інфляцій, спадів економічних чи ще чогось, а саме через сімейні чвари. При чому чвари виведенні на кращий, вищий рівень. В Україні є гарна порада - не вести бізнес з родичами і друзями. В Італії ж навпаки більшість старого бізнесу саме сімейні, що ведуться поколіннями. З цього виникають такі проблеми які з чужими б людьми не виникло. Читаючи цю книгу я постійно дивувалась скільки матеріалу перелопатила авторка. Це навдивовижу титанічна і скурпульозна праця. Адже розповідь про бренд Гуччі ведеться від самого засновника Гуччіо Гуччі, а закінчується вбивством його внука Мауріціо. Це історія слави, злетів, ідей, економічних здобутків, любовних пригод та сімейних цінностей. А також історія зради, фінансових злочинів, падінь, творчого застою та ренегатства. Я багато гуглила читаючи цю книгу адже практично незнайома ні з колекціями Гуччі ні в принципі з цією маркою але описи моделей настільки яскраві, що хотілось побачити цю класику на власні очі - мокасина, сумки та дорожні валізи які фактично стали китами на яких від початку трималась ця торгова марка. Чесно рекомендую цю книгу для вступу до прочитання біографій. Вона написана легкою мовою, з купою подробиць та фактів. Читається як детективна драма. Так жити життя потрібно вміти