Я читала його і думала, хто ці люди, чому я це читаю, що відбувається?
І я почала розуміти всю ту навалу негативних відгуків на цю книгу.
Але звісно продовжила читати.
Як тільки мої улюблені герої зайшли в кадр - моя увага уже була там де треба, я читала з посмішкою на обличчі.
Якщо «Місто Півмісяця» була більше детективна історія, де там і сям якось просочувалася інформація про повстання, військові дії. Але вони десь там, Лунатіон живе своїм життям.
То тут вже Брайс, Хант, Рун стають безпосередніми учасниками більш глобальних та небезпечних подій.
До них долучаються старі-нові герої, і читач спостерігає уже за дружнім колективом однодумців, які боряться зі злом, за щасливе майбутнє.
І звісно, як в першій частині, так і тут, у нас є невидима головна героїня - Даніка.
У неї стільки секретів та таємниць, що їх ще на трильйон книг вистачить.
Книга вийшла давно, і це мегапопулярна серія, тому головний спойлер було важко не спіймати.
Але все одно фінальну фразу останнього розділу я читала, і глибоко в душі, пищала від захвату.
Це було мегабомбічно-неймовірно-круто.