Брайс позашлюбна донька короля Фейців, у минулому ще та гульвіса, проживає з дивним, але милим створінням на ім’я Сірінкс (я так і не змогла собі уявити, на що він схожий), і працює в досить ексклюзивній художній галереї, до якої не кожен може завітати.
І ще дівчині палець в рот не клади, бо по лікоть відкусить.
У книгу тяжко влитися. Спочатку я її закинула на 200-ій сторінці, потім все таки вирішила дочитати. І приблизно до 500-ї сторінки я не розуміла, чому у книги такий високий рейтинг та велика кількість позитивних відгуків. Мене не чіпляла історія, бо протягом 500 сторінок нічого не відбувається. Авторка просто показує читачеві свій неймовірний світ: подивіться наліво – тут у нас фейці, подивіться направо – тут у нас янголи, а тепер подивіться вниз – тут у нас русалки.
У книзі більше про розвиток стосунків персонажів, про їхні будні, про їхні складні долі. Але це перша книга з циклу, я не знаю цих персонажів, мені по великому рахунку на них плювати.
І звичайно тяжко відразу влитися в те, що хоче показати авторка. Я до 300-ї сторінки не могла ніяк запам’ятати, що головного героя потрібно уявляти з велетенськими янгольськими крилами. Ну не вкладалося в мене це все в голові. Хоча з уявою в мене ніколи проблем не було.
Але сталися переломні, 500-і сторінки, і я в історію нарешті влилася, і останні 200-і сторінок були прочитані на одному диханні. Але, в принципі, не дивно, адже вся метушня була саме на них.
У мене не сталося кохання з першого погляду з даною книгою, але в результаті мені книга дуже сподобалася і я з нетерпінням чекаю на продовження.