Діти вулиці

«Діти вулиці» — жорсткий, живий і водночас напрочуд людяний роман про підлітків, які дорослішають серед зруйнованих війною передмість Рима, де виживання часто важливіше за правила, а свобода майже завжди має свою ціну. Герої крадуть, торгуються, шахраюють, тиняються вулицями, шукають випадкових заробітків і розваг, але за зовнішньою грубістю ховаються вразливість, товариськість, страх і здатність на несподівані вчинки. У цьому світі немає безпечного дитинства: хлопці дуже рано вчаться домовлятися з реальністю, яка не пропонує їм ані стабільності, ані впевненого майбутнього.

Перший роман письменника, виданий 1955 року . У центрі твору — римські передмістя післявоєнної доби, міська біднота й молодь, що живе поза впорядкованим буржуазним світом. Пазоліні поєднує літературну італійську з живою мовою римських околиць, завдяки чому персонажі говорять власними голосами, а їхній світ звучить без прикрашання. Роман одразу привернув значну увагу, викликав гостру полеміку й став предметом судового процесу за звинуваченням у непристойності, однак автора зрештою виправдали.

Для кого цей твір?

• Для читачів європейської класики ХХ століття, соціальної прози та романів про життя на периферії суспільства.
• Він може зацікавити тих, кому близькі історії дорослішання без романтизації, література про післявоєнну Італію, урбаністичні тексти й персонажі, яких складно поділити на добрих та поганих.
• Варто бути готовими до відвертого зображення бідності, насильства, сексуальності та криміналізованого середовища.

Це не затишний роман про юність, а строкатий і болісний портрет покоління, що шукає насолоди, свободи та бодай короткого відчуття перемоги серед бідності й соціальної нестабільності. За грубими словами, бійками й авантюрами поступово відкривається історія про втрату невинності та про те, як непомітно змінюється людина, коли життя раз за разом вчить її думати лише про себе. Саме тому цей твір залишається сильним читанням для тих, хто шукає складну, безкомпромісну прозу про людей на узбіччі великого міста.