Друга книжка психотерапевта, і вона про любов. Але любов не лише «класичну»- у парі, а й любов до себе, до дітей, яка дає сили долати труднощі, переживати хвороби і втрати.
Назва і обкладинка дещо спантеличує, особливо якщо читаєш книжку, не ознайомившись з анотацією, як я. Стереотипно подумала, що «стосунків» і «двоє» означає побудову партнерських відносин. А пусте крісло і крісло з рожевими квітами - це про гендерні ролі. Насправді це все може бути про будь-що. Ось така пастка))
Книжка написана легко, відчуття ніби поговорила з другом за чашкою кави. Пан Станчишин вміє посіяти зерно для роздумів. Про те, що кожні стосунки - це вибір і рішення, а взагалі самотність - не хвороба, і сім‘я - не ліки. Про наші глибинні переконання, які здатні підлаштовувати реальність під свою ідею. Про те, що сім‘я є системою, і змінюючи одну ланку, ми можемо змінити всю систему. Про що і чому мовчать жертви домашнього насильства. Про те, що є поняття кривдника, насильства, а решту слід викреслити, бо ми не маємо права переводити провину за скоєне на постраждалу.
Мені не вистачило концентрованості матеріалу. Хотілось би розбити його на кілька книжок і глибше зануритись у висвітлені теми. Хоча, можливо, я не прочитала би про алкозалежність, про пережиття втрати, про інші неприємні речі, які так несподівано постали у цій книжці і було нікуди ховатись.
Так про що вона?
Коли я брала до рук книгу з назвою «Для стосунків потрібні двоє», то сподівалася на певний контекст книги. На професійну думку практикуючого сімейного психолога про те, як будувати здорові стосунки.
А отримала збірну солянку.
Таке відчуття, що в автора були якісь сирі заготовки на різні теми, і ні одна з них не мала масштабу повноцінної книги, тому він все втулив у цю книгу.
Що ми тут маємо:
1. Розділ про те, які етапи проживає людина за своє життя - хай буде
2. Розділ про кохання - дуже в тему до цієї книги. Але, він присвячений тому, що жінки мають попуститися, перестати пиляти бідних-нещасних чоловіків. Ну прийшов він з роботи, ну лежить на дивані пузо чухає, а ти мовчки вари свій борщ, і міняй ті пахучі підгузки. При цьому в цей розділ закладена прекрасна думка - говорити словами через рот. Але є нюанс, говорити тільки те, що буде приємно чоловіку. Як можна зрозуміти, на цьому розділі книга для мене була похована.
3. Як виховувати підлітків – при чому тут це до книги про стосунки?
4. Розділ про абʼюз - це єдиний розділ, який мені було цікаво читати. І він дуже класно написаний. Але проблема в тому, що в кінці розділу вказаний реальний автор. І це не автор книги.
5. Алкоголізм
6. Як виховувати інклюзивну дитину
7. Як переживати втрату
Я до цього в автора читала «Стіни в моїй голові» (мені зайшла книга) та «Емоційні гойдалки війни (у мене є в папері, вся в стікерах, дуже рекомендує).
З цією книгою щось пішло не так, щось поламалося.
Я до цього прочитала дві книги, де в назві було слово «самотність» і там більше про стосунки ніж в цій книзі.
До прочитання я думала, що це будуть якісь легенькі поради про те, як повернути романтику у стосунки. Щось про вечері з чоловіком, нову білизну і різні приємності. Але все виявилося набагато глибшим і складнішим.
Автор розглядає основні етапи розвитку стосунків, конфлікти, що виникають і різні травми й проблеми у родині.
Стосунки тут розглядаються не лише як стосунки закоханої пари, а береться вся родина.
Такі теми розглядаються окремо й поглиблено:
1) Підлітки. Всі батьки бояться цього періоду (і не дарма). Тут автор розглядає як допомогти і дитині, і собі зберегти здорові стосунки в сім'ї
2) Домашнє насилля. Його види, способи боротьби
3) Виховання дитини з інвалідністю. Це взагалі було побачити дуже несподівано. Але тема мені актуальна, а інформація була корисною.
4) Залежності (алкогольна, наркотична, і т.д.)
5) Втрата близького. Ця тема, на жаль, в часи війни дуже актуальна.
Не скажу, що тут аж так багато відкриттів, якась невідома інформація. Але ця книга містить багато цікавих порад, корисної інформації і гарно структурована.
Тому сміливо можу радити її!