Історія про янгола Азірафаїла та демона Кроулі, які, попри протилежну природу, зворушливо співпрацюють, аби врятувати світ, який вони, як не дивно, полюбили. Це розповідь про дружбу, баланс, людяність та вибір.
Персонажі виписані дуже круто, як головні, так і другорядні. Кроулі - демон, що любить гарні автомобілі й гарну музику, викликає симпатію не менше, ніж янгол Азірафаїл, що обожнює книги та хороше вино. Навіть другорядні герої — від юного антихриста до відьми Агнеси — залишають по собі слід і додають шарму всій історії.
Попри легкий стиль, книга пронизана філософськими роздумами про природу добра і зла, свободу волі та людську моральність. Автори змушують замислитися: а що насправді означає бути «добрим» чи «злим»? І чи не є світ прекрасним саме через свою недосконалість?
Щоправда, від кінцівки я очікувала масштабнішої розв’язки або більш емоційного фіналу.
У підсумку, «Добрі передвісники» — це книга, яку варто прочитати кожному. Гумор у книзі інтелігентний, часом абсурдний, але завжди доречний. Книга і розважає, і надихає, і вчить сміятися навіть тоді, коли мова йде про Апокаліпсис. Дуже актуально у наш час. Однозначно рекомендую!
P.S. Поки читала відгук і рефлексувала, захотіла знову перечитати
Відкривши цю книгу, та прочитавши перші сторінки я подумала «Вау! А це збіса круто» Початок дійсно інтригуючий, динамічний, просто такий, після якого хочеться читати ще і ще. Особливо мене зачіпив гумор, зазвичай в книгах серії Дискосвіт стиль гумору Террі Пратчетта здається мені дещо дивним, але в цій книзі я хіхікала уже з перших сторінок (буквально навіть з переліку персонажів!) Також мені сподобалось, як автори говорять про суспільство та релігію. Загалом, думаю я собі - не книга, а знахідка. Але, читаючи далі, я ловлю себе на думці, що уже і не так цікаво, я вже не так сміюсь, а ще й почав сильно пробиватись стиль Пратчетта, який настільки «сатиричний», що виходить занадто, і просто перетворюється в щось дивне. (Пробачте мене усі фанати, можливо це просто я ще не дійшла того дзена, щоб зрозуміти його)
Деякі герої - неймовірно класні та цікаві, але є й такі, про яких просто нехотілось читати. Давайте по порядку, демон і ангел та їхня дивна дружба були для мене найкращою частиною книги. Чотири вершники апокаліпсису, а також інші чотири вершники - були для мене найсмішнішою частиною книги. А ось 11-ти річний антихрист і його компанія - не зачепили зовсім, а інколи здавались навіть зайвими (саме в такому виконанні, в якому ми про них читаємо)
А ще мені дуже сподобалось як описали пророцтва Агнеси Оглашенної. Адже це найкраща алюзія на усіх відомих пророків, яку я коли небудь читала.
Загалом, якби в дійсно цікавих персонажів було б більше часу в цій книзі, або якби антихрист був прописаний цікавіше - це була б тверда 5. Але так як з книги, як і з пісні - слів не викинещ, оцінка саме така. Насправді, дуже шкода, що так вийшло. Знаю, що в книги дуже багато поціновувачів, і я б хотіла приєднатись до них, але…
П.С. А ще хочу окремо відмітити цікаві факти, які додані на початку та наприкінці книги (такі як пояснення двосторонньої обкладинки, історія написання, слова авторів один про одного)
А також за великий пласт з розʼясненнями. Це все було дійсно цікаво прочитати, і воно додало книзі особливого шарму
З іншого боку, книга має неповторний настрій: суміш абсурду, британського гумору і критики людських звичок. Ідея про ангела й демона, які співпрацюють, бо їм просто комфортно на Землі, — чудова. Азирафаїл (весь час читала Азифраїл🤦♀️) і Кроулі — безумовно, найкраща частина книги. Їхні діалоги, хімія, і навіть побутові суперечки читаються легко й весело. Інші персонажі теж цікаві, хоч і не завжди глибоко розкриті. Іноді здавалося, що сюжет занадто розпорошений, і увага постійно перескакує з одного на інше.
Читати "Добрі передвісники" варто хоча б заради оригінального стилю й нестандартного погляду на апокаліпсис. Це не драматична історія кінця світу, а радше іронічна притча про добро, зло і людські недосконалості. Рекомендую тим, хто любить фентезі з гумором і не боїться трохи безладу в сюжеті
Але ця книга, написана ними в тандемі, була феноменальна.
Ця історія мене вразила з перших сторінок своєю ідеєю, тримала в напруженні під час читання цікавими поворотами сюжету та неординарними персонажами.
Мені навіть було сумно прощатися з цією книгою, а особливо з двома її персонажами.
Книга розповідає про те, що склалися всі необхідні обставини для того, щоб на Землю прийшов Апокаліпсис.
Читач спостерігає за декількома персонажами, які беруть безпосередню участь в дійстві.
Перед нами звичайний хлопчик, який і є тим самим месією, який принесе загибель світу.
У нас є відьма, яка своєю родовою магією має зупинити знищення світу, хоча вона ще сама не розуміє хто вона і як потрапила у все це.
І звісно, у нас є янгол і демон, які дружать з часів створення світу, і працюють на ворогуючі організації. Вони мали б з самого малечку наглядати за хлопчиком, але провалили свою місію.
Це дуже кумедна книга про те, як людство в один момент ледь не втратило все.
Ця книга шедевр двох майстрів своєї справи - Террі Пратчетта і Ніла Ґеймана. Обидва зарекомендували себе як творців химерних і в той же час сповнених іронічного гумору книг.
Конкретно від Првтчетта в "Добрих передвісниках" ми маємо імена персонажів, які просто говорять самі за себе). Це вже класична фішка автора. І маємо місцями чорний гумор, так притаманний британцям. Від Ґеймана у нас тут містика і пригоди, трохи того ж чорного гумору, і звісно купа іронії і сатири.
Обожнюю цей роман, на мою думку це одна з найкращих письменницьких колаборцій, яка тільки могла бути. Тут вам і релігійні посилання, і роздуми на тему віри і сенсу існування життя, замасковані під гумор і пригоди, і наймиліша дружба, яку тільки можна побачити у літературі. Кроулі і Азирафаїл настільки люблять один одного, піклуються один про одного, що подекуди ця дружба нагадує кохання).
Взагалі в романі, окрім гумору і сатири, часто піднімаються і доволі серйозні теми - війна, шкода, яку люди завдають екології, дилема віри.
Я читала вперше його ще будучи студенткою, і з радістю пепечитала вже в дорослому віці. До речі, раджу ще й екранізацію, вона неймовірна.
1000/10