Відгуки і рецензії читачів
08.12.2025
Долорес Клейборн виявилась для мене тією книгою Кінга, де багато атмосфери й напруги, що буквально висить у повітрі, але зовсім немає інтриги. Мені вона схожа в цьому на Куджо. Я більше люблю його історії з чітким сюжетом, загадками якимось неочікуваними поворотами, а тут цього практично немає. Увесь фокус – на психології, болючих темах і внутрішній боротьбі Долорес. Це не погано, це все подано досить сильно, але мені постійно хотілося якогось сюжетного повороту і трішечки більше сюжету.
Читати було цікаво, але не так, щоб хотілося ковтати сторінки одну за одною. Це радше повільне, густе занурення у важку жіночу долю, де кожна деталь пронизана напругою і відчуттям, що ось-ось щось зламається. Долорес, дуже яскрава – сильна, вперта, без пафосу, справжня. За нею хочеться спостерігати, навіть коли сам сюжет майже не рухається вперед.
Якщо ви шукаєте атмосферний трилер, який більше про людей, ніж про події, про людей з їхніми емоціями та внутрішніми конфліктами, тоді ця книга зайде на всі сто. А от якщо хочеться класичної інтриги Кінга, містики чи динаміки, як у 11.22.63 чи Воно, то Долорес може бути надто тихою і надто психологічною
Читати було цікаво, але не так, щоб хотілося ковтати сторінки одну за одною. Це радше повільне, густе занурення у важку жіночу долю, де кожна деталь пронизана напругою і відчуттям, що ось-ось щось зламається. Долорес, дуже яскрава – сильна, вперта, без пафосу, справжня. За нею хочеться спостерігати, навіть коли сам сюжет майже не рухається вперед.
Якщо ви шукаєте атмосферний трилер, який більше про людей, ніж про події, про людей з їхніми емоціями та внутрішніми конфліктами, тоді ця книга зайде на всі сто. А от якщо хочеться класичної інтриги Кінга, містики чи динаміки, як у 11.22.63 чи Воно, то Долорес може бути надто тихою і надто психологічною
26.10.2025
Якщо шукаєте роман про сильну жінку, тоді візьміть цю книгу, адже він саме про це.
⠀
Уже з назви можна здогадатися, що в цій книзі буде йтися саме про Долорес Клейборн. На острові Літл-Тол у штаті Мен всі вважають її вбивцею власного чоловіка та своєї роботодавиці Віри Донован. Та чи справді вона винна? Адже і поліція не змогла довести, що це вона вбила чоловіка, списавши все на нещасний випадок.
⠀
Але приходить час і Долорес вирішує розповісти всю свою історію: від початку й до кінця. Без прикрас. Тільки правда, якою б вона не була.
⠀
У цій книзі Кінга немає містики, але монстри є. І знову ними є саме люди! Ніхто не знає, що відбувається за зачиненими дверима родин, а за ними можуть коїтися справді страшні речі, і живі люди, подеколи страшніші за монстрів. Такою і є ця книга.
⠀
Оповідь ведеться від обличчя Долорес і вона розмовляє щось типу суржиком, тож на початку читати було складнувато й це трішки гальмувало темп, але згодом до цього стилю звикаєш і сюжет починає набирати обертів, що вже просто не звертаєш увагу на дивні слова, чи незвичну їхню вимову. До того ж такий стиль ніби ще більше передає характер Долорес і розповідає читачу, якою насправді вона була. Кінг уміє створювати справді живих, справжніх, емоційних персонажів. Таких, яким віриш, яким співчуваєш. Такою і є Долорес. Справжньою.
⠀
На початку сюжет не дуже динамічний. Долорес просто розповідає про своє життя, не про вбивства, і ніби читаєш звичайну хроніку, але згодом динаміка та інтрига додається. І мені сподобалось, як Кінг цього досягнув, адже ми вже знаємо, кого вбили і як, але не знаємо, чи справді це зробила Долорес і не знаємо, чому вона це зробила, якщо це таки вона. От на цьому й тримається оповідь.
⠀
Ця книга для мене була книгою-сповіддю, адже героїня розповідала правду про своє життя. Водночас у ній автор зумів зобразити сильну головну героїню та висвітлив важливі теми: домашнє насильство, алкоголізм та інші залежності, нерівноправність жінок та чоловіків (події відбувається в 1965 році і тоді це питання було ще гострішим).
⠀
Це була хороша книга. Загалом цікава, хоч і не найкраща в Кінга з тих, які я вже читала.
⠀
Уже з назви можна здогадатися, що в цій книзі буде йтися саме про Долорес Клейборн. На острові Літл-Тол у штаті Мен всі вважають її вбивцею власного чоловіка та своєї роботодавиці Віри Донован. Та чи справді вона винна? Адже і поліція не змогла довести, що це вона вбила чоловіка, списавши все на нещасний випадок.
⠀
Але приходить час і Долорес вирішує розповісти всю свою історію: від початку й до кінця. Без прикрас. Тільки правда, якою б вона не була.
⠀
У цій книзі Кінга немає містики, але монстри є. І знову ними є саме люди! Ніхто не знає, що відбувається за зачиненими дверима родин, а за ними можуть коїтися справді страшні речі, і живі люди, подеколи страшніші за монстрів. Такою і є ця книга.
⠀
Оповідь ведеться від обличчя Долорес і вона розмовляє щось типу суржиком, тож на початку читати було складнувато й це трішки гальмувало темп, але згодом до цього стилю звикаєш і сюжет починає набирати обертів, що вже просто не звертаєш увагу на дивні слова, чи незвичну їхню вимову. До того ж такий стиль ніби ще більше передає характер Долорес і розповідає читачу, якою насправді вона була. Кінг уміє створювати справді живих, справжніх, емоційних персонажів. Таких, яким віриш, яким співчуваєш. Такою і є Долорес. Справжньою.
⠀
На початку сюжет не дуже динамічний. Долорес просто розповідає про своє життя, не про вбивства, і ніби читаєш звичайну хроніку, але згодом динаміка та інтрига додається. І мені сподобалось, як Кінг цього досягнув, адже ми вже знаємо, кого вбили і як, але не знаємо, чи справді це зробила Долорес і не знаємо, чому вона це зробила, якщо це таки вона. От на цьому й тримається оповідь.
⠀
Ця книга для мене була книгою-сповіддю, адже героїня розповідала правду про своє життя. Водночас у ній автор зумів зобразити сильну головну героїню та висвітлив важливі теми: домашнє насильство, алкоголізм та інші залежності, нерівноправність жінок та чоловіків (події відбувається в 1965 році і тоді це питання було ще гострішим).
⠀
Це була хороша книга. Загалом цікава, хоч і не найкраща в Кінга з тих, які я вже читала.
02.12.2024
«Долорес Клейборн» відрізняється від традиційного «кінгівського» стилю. Ця його робота зосереджується на глибоких психологічних темах і людській моралі. У книзі, крізь призму жіночого досвіду, подано глибоке дослідження, саме з точки зору різних персонажів, як по-іншому люди дивляться на поняття справедливості та моральності.
27.03.2024
Це незвичайний твір, який варто прочитати з низки причин:
1) Нестандартна форма оповідання
Роман написаний у формі монологу головної героїні, що дозволяє побачити історію очима самої Долорес, а також поринути у її світ і краще зрозуміти ті мотиви, що нею рухали.
2) Глибокий психологізм
Кінг відомий своїм вмінням розкрити психологію своїх персонажів, і "Долорес Клейборн" не є винятком. Це яскравий жіночий персонаж у його творчості, психологія якого розкривається дуже глибоко та багатогранно. Він зображує Долорес суперечливою натурою, що поєднує зовнішню силу та внутрішню крихкість. З одного боку, вона – незалежна та вольова жінка, загартована життям. Але при цьому має вразливість і здатність на самопожертву заради близьких.
3) Вічна суперечка добра і зла
Книга змушує задуматися про питання справедливості, моралі, жертовності та самовідданості, про те, наскільки людина готова піти, щоб захистити своїх близьких. І тут письменник не дає однозначних відповідей, а спонукає до самостійного осмислення морально-етичних проблем.
Зрештою, "Долорес Клейборн" - це книга, яка не тільки захоплює своїм сюжетом, а й змушує задуматися над багатьма важливими аспектами людського життя.
Рекомендую прочитати цей твір поціновувачам справжньої глибокої психологічної прози, яка залишає по собі сильне враження.
1) Нестандартна форма оповідання
Роман написаний у формі монологу головної героїні, що дозволяє побачити історію очима самої Долорес, а також поринути у її світ і краще зрозуміти ті мотиви, що нею рухали.
2) Глибокий психологізм
Кінг відомий своїм вмінням розкрити психологію своїх персонажів, і "Долорес Клейборн" не є винятком. Це яскравий жіночий персонаж у його творчості, психологія якого розкривається дуже глибоко та багатогранно. Він зображує Долорес суперечливою натурою, що поєднує зовнішню силу та внутрішню крихкість. З одного боку, вона – незалежна та вольова жінка, загартована життям. Але при цьому має вразливість і здатність на самопожертву заради близьких.
3) Вічна суперечка добра і зла
Книга змушує задуматися про питання справедливості, моралі, жертовності та самовідданості, про те, наскільки людина готова піти, щоб захистити своїх близьких. І тут письменник не дає однозначних відповідей, а спонукає до самостійного осмислення морально-етичних проблем.
Зрештою, "Долорес Клейборн" - це книга, яка не тільки захоплює своїм сюжетом, а й змушує задуматися над багатьма важливими аспектами людського життя.
Рекомендую прочитати цей твір поціновувачам справжньої глибокої психологічної прози, яка залишає по собі сильне враження.
18.02.2024
Ця історія про життя однієї жінки Долорес Клейборн, яка практично все своє життя пропрацювала доглядальницею в дуже багатої особи Віри Донован.
А тепер ця жінка мертва, і всі підозри падають на Долорес.
І так сидячи у відділку Долорес розповідає слідчим про все своє життя. Як їй працювалось у Віри, як її звинувачували у вбивстві її чоловіка і як їй жилося по тому.
І тут знову ще одна смерть.
Вся книга це якраз розповідь- сповідь Долорес Клейборн.
Що я можу сказати по книзі, мені вона сподобалася. Оця неспішна оповідь. Хоча в деяких моментах все таки була напруга. А ще автор так класно прописує почуття жінок, ніби він сидить у них в голові.
А окремо хочу написати по діалекту в книзі.
Я як починала читати, мені було не звично його чути в книзі.
Бо саме тут де я живу, цей діалект застосовують в побуті старші люди.
Оці: "А я, а я", "Вогирки", "Виділа" і багато чого іншого.
А ще деталізація, автор так класно описує кожну дрібничку, що ти все це промальовуєш, в себе в голові.
Взагалі я різні описи не дуже люблю, а тут читала і не було навіть маленького бажання перескочити абзац, другий.
Тож книга для мене була супер.
А тепер ця жінка мертва, і всі підозри падають на Долорес.
І так сидячи у відділку Долорес розповідає слідчим про все своє життя. Як їй працювалось у Віри, як її звинувачували у вбивстві її чоловіка і як їй жилося по тому.
І тут знову ще одна смерть.
Вся книга це якраз розповідь- сповідь Долорес Клейборн.
Що я можу сказати по книзі, мені вона сподобалася. Оця неспішна оповідь. Хоча в деяких моментах все таки була напруга. А ще автор так класно прописує почуття жінок, ніби він сидить у них в голові.
А окремо хочу написати по діалекту в книзі.
Я як починала читати, мені було не звично його чути в книзі.
Бо саме тут де я живу, цей діалект застосовують в побуті старші люди.
Оці: "А я, а я", "Вогирки", "Виділа" і багато чого іншого.
А ще деталізація, автор так класно описує кожну дрібничку, що ти все це промальовуєш, в себе в голові.
Взагалі я різні описи не дуже люблю, а тут читала і не було навіть маленького бажання перескочити абзац, другий.
Тож книга для мене була супер.