Другий сліпий син. Хроніки Сейлока. Книга 2
Про книжку «Другий сліпий син. Хроніки Сейлока. Книга 2»
Завершення епічної фентезі дилогії від Емі Гармон!
Загублена дівчинка й сліпий хлопець постають перед ворогуючими кланами й темними пророцтвами, виявивши свою найбільшу силу — зв’язок одне з одним
До берегів, послаблених прокляттям земель Сейлока, де за багато років не народилася жодна дівчинка, прибиває сироту Ґіслу і хлопчика Геда — сліпого, який може бачити лише тоді, коли вона співає. Ґісла знаходить для себе притулок у храмі, де живуть і інші дочки королівства. Однак там їй доводиться бути під клеймом влади тамтешнього короля, через що вона опиняється в павутинні інтриг, скандалів і пророцтв. Разом із Гедом вона має не тільки врятувати Сейлок, а й зберегти їхній зв’язок.
Чому варто прочитати книжку «Другий сліпий син»?
- Завершальна частина серії «Хроніки Сейлока» від авторки бестселерів за версією New York Times із понад 1,5 мільйонами читачів.
- Продовження «Першої дівчинки» про сліпого хлопчика й загублену дівчинку, які відкривають силу в потужному зв’язку одне з одним.
- Захоплива фентезійна історія про ворогуючі клани, пророцтва і двох людей, які мають протистояти світу.
Про авторку:
Емі Гармон (Amy Harmon) — сучасна американська письменниця, журналістка, лауреатка літературних премій, авторка 19 бестселерів за версією Wall Street Journal, USA Today, New York Times та Amazon Charts, серед яких «Що знає вітер», Where the Lost Wander, From Sand and Ash і «Перша дівчинка» із серії «Хроніки Сейлока».
Цитати:
Навколо неї лютувала буря, і вона лютувала у відповідь, несамовито співаючи пісень, яких її навчила мати, і так намагалася повернути собі втрачену хоробрість. Вона знала пісні про посіви й про жнива, про вечерю і про сон. Знала навіть пісні про смерть і про те, як її відвернути, та не знала жодної, яка б її прикликала, тому заспівала ту, яку вони завжди співали наприкінці дня перед тим, як заплющити очі й поринути в сон.
Наші сильні й слабкі сторони — це насправді одне й те саме. Дві сторони одного меча.
Люди бояться, і страх витягує на поверхню все найгірше. Легко бути добрим і хорошим тоді, коли це тобі нічого не коштує, і вже не так легко, коли за це ти можеш заплатити життям. Тому люди не добрі й дуже часто не хороші. І на Сейлоку... ти цінніша за золото.
— Якщо на Сейлоку нема дівчат, то невже я нікому не буду потрібна? Впевнена, що комусь я та й стану в пригоді. Чому я маю йти до храму?
— Ти коли-небудь бачила, як вовки б’ються за кролика?
Вона шоковано замовкла.
— А тепер уяви, що вовків сотні. Тисячі. І кожен вмирає з голоду.
— На Храмовій горі багато сліпих?
— Ні. Але сліпими в людей бувають не лише очі. Будь обережною, дитя. Бережи свої пісні.
Друга книжка «Хроніки Сейлока» (після «Першої дівчинки») так само відкрита до читача і добре працює як самостійна історія... шанувальники фентезі знайдуть тут чимало цікавого.
Книжка «Другий сліпий син» так само епічно й майстерно написана, як і «Перша дівчинка», але для мене особливість цієї історії — у романтичній лінії між головними героями та в тій тузі, яка її пронизує. У вас щемітиме серце.
Емі Гармон пише про кохання так, як Стівен Спілберґ знімає фільми. Вона натякає, дражнить, кидає тонкі підказки. Дотик. Жага. Погляд. Ви знаєте, воно присутнє, і знаєте, що воно наближається. Але коли акула нарешті вистрибує з води й ковтає човен, ви все одно сидите з роззявленим ротом і не можете відірватися від читання.
Неймовірно в усіх сенсах. «Другий сліпий син» — це безсмертна історія, до якої я повертатимусь знову і знову. Емі Гармон посіла очільне місце на моїй книжковій полиці, і я не можу любити її ще більше.