По перше - я дитя екранізацій - двох анімаційних повнометражок та фільму 2017 року. Тоді як першоджерело має зовсім інший настрій. Тут Мотоко Кусанаґі зовсім інша - вона більш свавільна, часом пафосна, часом як підліток. Та і сама манґа несе інший настрій. Тут серйозність перемішана з комічними вставками чи репліками. Тому на початку було важко вловити цей Всесвіт після всього мого бекграунду з "Ghost in the shell".
По друге - наповнення. Хоч знайомий ти з цим Всесвітом, хоч ні, але швидко прочитати цю манґу не вдастся. Справа навіть не в кількості тексту, а в його закрученості. Ну і час від часу він досить складний для сприйняття, коли справа йде до пояснення технологій чи філософії. А ще тут історія досить компактно поділена по панелям. Інша сторінка - і ви вже і іншій локації. Іноді ці перестрибування досить важко відслідкувати, особливо на початку.
Але хай як там не було, мені сподобалось. Вайб початку 90-х відчутний на кінчиках пальців. Терористи, міністри та політики - у всьому цьому видно дух тієї епохи. А також технології. Ох, 2029 рік, до якого нам вже рукою подати, а коли писалась манґа то було майбутнє майбутнім - цілих 40 років до описуваних подій. Малюнок чудовий, можна сказати, вже класичний. Досить багато фансервісу, але головний було видалено)) Кожен розділ - це окрема історія, лише вкінці вони трохи з'єднані темою Ляльковода. Взагалі, я чудово розважився шукаючи моменти, які можна було побачити в екранізаціях.
Оформлення манґи прекрасне - початок розділів кольоровий, є суперобкладинка, папір крейдяний. Звідси приємна важкість в руці. В цілому, гарна робота видавництва! Сподіваюсь, що й інші дві частини також скоро побачать світ.
П.с. Влітку, НАРЕШТІ, ми побачимо екранізацію першоджерела. І вже можна сказати, що нас очікує саме той "Дух в оболонці", яким його бачив Шіро Масамуне.