Всю книгу мене дуже бісив Генрі - головний герой , батько двох дітей. Я розумію , що втрата дружини це боляче , але діти теж втратили матір , вони страждають , а тепер ще й втрачають батько . Бо батько ніби є , але він про них не піклується , не цікавиться ними та забрав в них радість від святкувань . Якби важко не було , але заради дітей варто себе трохи зібрати .
Хоч діти не ідеальні , їх витівки можуть довести до сказу , але йому пощастило з дітьми . Вони дійсно розумні , милі , дружні і турботливі . Вони піклуються один про одного , а також про свого батька .
Всі ці шалені пригоди , які з ними стались за 12 днів , мене дуже веселили . Наче і абсурдні події , але дуже смішні . Якби я таке зустріла в житті , то точно б засумнівалась в своїй психіці . От цим якраз мені і сподобалась книга , своїм гумором і приколами.
Дивна, незвична, але така чудова різдвяна книга.
Що може бути сумніше, ніж діти які не мають Різдва та подарунків. Але якщо сильно чогось бажаєш, то справді трапляються дива. Події які відбувалися в книзі мені здавалися не просто шаленими, а й скаженими. Дивні подарунки, які ще більше ускладнюють ітак не просте життя родини. Але навпаки, перешкоди згуртовують сім'ю і допомогають подолати особисті проблеми кожного.
Мене трохи дратував батько, який переймався тільки собою і не просто не звертав уваги на дітей, а й практично з ними не спілкувався. Був момент, коли Еллі готувала собі вівсянку і в домі не було ні цукру, ні меду, ні тим паче горішків чи ягід, бо це не входило в їх бюджет, але на випивку грошей у Генрі вистачало. І це при тому, що він викладав в Колумбійському університеті.
А діти мені дуже сподобалися, вони чудові, особливо Еллі. Вони виявилися більш дорослими й організованими, ніж батько.
Приємно було спостерігати, що всі герої змінювалися і покращувалися протягом книги. Вони змогли позбутися шкідливих звичок, подолати труднощі і стали сильнішими.
У мене були питання до того, як і звідки беруться подарунки, тим паче досить дивні, але в книзі не буде реального пояснення, їх природа магічна, а може це просто диво Різдва.
Книга легка, приємна, захоплива, має цікавий сюжет і нагадує гарний різдвяний фільм ( якщо такий знімуть, я із задоволенням його перегляну).
Але це виявилася дуже мила, тепла, різдвяна історія про сімʼю, яка за дванадцять днів до Різдва знову почала вірити в дива та віднайшла радість життя.
Генрі пʼять років тому втратив кохану дружину, а Вілл та Елла втратили люблячу маму. З тих пір стосунки в родині стали прохолодними, а Різдво ніхто не святкував.
Але цього року діти вирішили - досить.
Вони мають рятувати Різдво.
Вілл та Елла вирішують зареєструвати тата на сайті знайомств, там він собі знайде нову дружину, а вже ця нова дружина влаштує їм справжнє Різдво.
План - пушка- ракета, усе враховано, не підкопаєшся.
Але все йде звісно не за планом.
Та і взагалі летить в тар-тарари.
Якась незнайомка починає присилати родині дивні (ну дуууууже дивні подарунки), які повторюють популярну різдвяну пісню «12 днів до Різдва».
І ці подарунки руйнують не лише дім і психічне здоровʼя родити, але батько сімейства може втратити роботу. А це єдиний фінансовий потік, який хоч якось тримає родину на плаву.
Але, іноді так буває, щоб збудувати щось нове прекрасне, треба рознести старе до фундаменту.
Книга дуже кумедна, але в той же час така душевна та мила.
Мені прямо дуже сподобалося.