А ще я уже прочитала трилогію «Місто Півмісяця», і зробила велику дурницю, не прочитавши спершу цю книгу (не робіть так як я: спочатку читайте всі наявні книги по Дворам, потім - трилогія «Місто Півмісяця»).
Неста була неоднозначною персонажкою в основній трилогії. Ну як неоднозначною - їй було важко симпатизувати, вона викликала суто негативні емоції. Загалом бісила.
Але в кінці книги «Двір крил і руїн», читач побачив Несту з нового боку. Вона відкрилася з неочікуваної сторони, тому прочитати її особисту історію було цікаво.
На перших сторінках книги Неста нагадує ту саму руїну - на неї боляче і бридко дивитися.
Тому Фейра і Ко вирішують брати долю Нести в свої руки, і виставляють їй ультиматум: або вона переїздить жити в Дім Вітру, де під пильним оком Кассіана буде тренувати своє тіло і душу, а потім працювати в бібліотеці разом зі жрицями, які пізнали всі жахи війни; або піде жити до людей.
Вибір без вибору.
Неста, звісно з буркотінням і кислим виразом обличчя, переїздить в Дім, який з часом стає її найліпшим другом (вони разом почитують любовні романчики), тренується з Кассіаном, зміцнюючи себе фізично (і там ще є бонус), а ще знаходить вірних подруг, які борються зі своїми демонами минулого.
І все це на фоні того, що недруги не сплять і готують нові союзи для того, щоб похитнути крихкий мир і отримати владу нечуваних масштабів.
Це найкраща книга в циклі.
Тут є все, і навіть більше.
Я пережила весь спектр емоцій з цією книгою.
Я не думаю, що буду перечитувати колись основний цикл.
А цю книгу точно буду