Одинадцятирічна Джейн живе в Торонто в похмурому будинку з мамою та бабусею. Якось одного весняного ранку батько, якого дівчинка вважала мертвим, надсилає листа з проханням взяти доньку до себе на час літніх канікул. Тут настає момент, де життя Джейн змінюється на 180 градусів.
Я не могла не порівнювати цю книгу із «Блакитним Замком» Люсі-Мод Монтґомері, вони чимось дуже схожі – токсичність родини головних героїнь, трансформація, яку дівчата пережили; але все ж є багато відмінностей. Книжкова подорож із Джейн для мене була такою ж комфортною, як і з Валансі, проте 11-річна Джейн вразила мене розвитком своєї силою характеру, практичністю, здібністю. Вона відчайдушна, по-дитячому наївна, але не по роках мудра.
Так, тут були також мрії та сни про “далеку країну”, але більшість магії була реальною – на острові Принца Едуарда. Знов ж таки переконалась, як гарно вміє Монтґомері описувати канадську красу, та і хочеться туди.
Історія про те, як юна дівчинка знайшла себе, своє ім`я та свій голос та дім, де вона може бути собою та мати те, що бажає, а не те, що вказує бабуся. Рекомендовано читати щоб підняти настрій і повірити у свої сили, надихнутись, зустрітись з левом (буквально ?). Але будьте готові, що родина Джейн може вас тригернути.
Трохи обривчасте завершення, але загалом хороше легке літнє чтиво (або зимове, яке перенеса вас у літо). Залишає по собі дрібку магії, трохи піску на кінчиках пальців та солоність хвиль на шкірі, ніби після відвідування острова влітку разом із Джейн.
p.s. мама Джейн така безхарактерна і mild (саме це слово мені цілу книгу крутилось у голові)...
p. p. s. я трохи закохалась у батька Джейн
Я взяла читати цю книгу випадково і одразу закохалася в неї з першої сторінки?
Джейн – така щира, смілива та неймовірно чутлива дівчинка, що її пригоди хочеться проживати разом із нею. Вона відкриває для себе батька, новий дім, нових друзів і, головне, справжнє щастя.
Живучи з бабусею у великому готичному будинку, дівчинка відчуває напругу, контроль – ці емоції одразу зникають, коли вона потрапляє до маленького батькового будиночка на острові Принца Едварда: героїня може бути сама собою, займатись улюбленими справами, припускатись помилок і знати, що це лише досвід і батько завжди підтримає її в усьому.
Кожна сторінка книги випромінює тепло, добро і ніжність. Острів Принца Едварда стає магічним місцем, де навіть маленькі радощі перетворюються на великі відкриття. Тут є і сміх, і сльози, і море емоцій, які залишають слід у серці надовго?
Ця книга про віру в себе, про сімейні зв’язки і про те, як важливо цінувати кожен момент життя. Після неї хочеться обіймати близьких, мріяти і вірити у диво✨