Що не кажи, а все ж видно, що книга прохідна. Але все ж дуже цікава. Радує, що вже улюблені з першої частини герої отримали в книзі більше ефірного часу. Та й сюжет захоплюючий, що не скажи. І я вже не кажу про те, що автор підносить до кінця роману, розгадку таємниці таємничого Джерела Вознесіння — просто вище всяких похвал.
Книгу просто-таки приємно тримати у руках, листати, відчувати її запах, розглядати ілюстрації!
Що стосується самої історії, то вона багато те, що навіть найкращі наміри можуть призвести до неочікуваних і навіть жахливих наслідків.
Виникнення нової релігії, облога міста, таємнича небезпека, що криється в імлі...
Для кожного з головних героїв цей шлях принесе свої випробування. Хтось буде намагатися розібратися в собі, паралельно спасаючи світ, хтось постійно порівнюватиме себе з попереднім лідером, при цьому стикаючись з труднощами такого характеру, які можуть повністю переламати попередній світогляд.
Ця книга - середня частина історії, тому декому може видатися дещо затягнутою, але як той, що подорожує тією історією вже повторно, до того перечитавши вже все по Космеру (і то іноді по кілька разів), можу запевнити, що історія є важливою і вартою уваги.
Тим, хто сумуватиме за найхаризматичніший героєм першої книги, можу порадити в цій і наступній частині звертати увагу на деталі: завжди знаходиться ще один секрет ;)
Якщо в першій частині читачі спостерігали за становленням героя, то в другій ми спостерігаємо за тим, як стати королем. Автор постійно запитує кожного, чи може хороша людина стати хорошим правителем? І насправді хто ж так хороша людина?
З однозначних плюсів можу назвати появу в цій частині прекрасного домашнього улюбленця. І думаю, що тут кожен зі мною погодиться.
Також вважаю, що автор майстерно описав місто в облозі, де з кожним днем залишається все менше надії. Читач також все краще знайомить з другорядними персонажами за яких починає хвилюватися під час основної битви. І коли вона наступає...
Я вважаю, що Сейзенд ідеально підібрав релігію для самого невіруючого в їх компанії. І саме його доля чомусь найбільше мене вразила та залишилась в пам'яті. Бо вона ніби постійно нагадує про ще одну помилку Хранителя, яка розіб'є і його серце.
Кінцівка цієї частини вийшла вибуховою, залишається багато відкритих питань на які як я сподіваюсь знайдеться відповідь у завершальній книжці. Цю частину я однозначно буду перечитувати.