Прочитавши його я знову згадав "Фіаско". Так само як і там, в цих чотирьох творах підіймаються філософські питання щодо місця людини в космосі, розвитку технологій та питання першого контакту. Як при першому знайомстві зі Станіславом Лемом, так і зараз деякі сцени створювали неймовірні візії в уяві, від яких пробирало до мурах. А не всякі книжки на це здібні, навіть цікаві! Плюс до цього, ця книга подарувала приємне відчуття ностальгії того штибу, коли подобаються описувані персонажі та ідеї. Однозначно топ із прочитаного за останні роки! Далі про враження від кожного роману.
"Едем". Цей роман розповідає про аварійну посадку на невідому планету та перший контакт з місцевою цивілізацією. Чим мені сподобався "Едем", так це тим, як Лем скрупульозно описав побут астронавтів та їхні технології. Тут підіймаються питання про проблему розуміння невідомих форм життя, а саме - чи може взагалі людина щось зрозуміти дивлячись зі своєї "колокольні"? Сподобались взаємовідносини між головними героями (що цікаво, в них нема імен і всі названі по своїм професіям) та змалювання цивілізації місцевої культури. Написаний 65 років тому, на мій погляд, "Едем" зовсім не втратив фантастичного лиску. А деякі сцени - це просто розрив!*-* Є навіть декілька, по гігерівськи, горорних моментів. Саме цей роман трохи підлікував мій зимовий "нечитун" і ще більше зацікавив творчістю Лема.
"Соляріс". Цей роман є найвідомішим у автора та має декілька екранізацій. В ньому розповідається про далеку планету Соляріс і знову піднімається питання про контакт з інопланетною формою життя. Це надзвичайно філософський твір, який, крім фантастичних тем, піднімає питання втрати та надії. Читаючи його я немовби сам опинився на дослідній станції, бачив зміни соляріанського сонця та чув соляріанський океан. Крута річ, яка пробирає до кісток. А те, як Лем описав науку соляристику лише збільшує відчуття реальності описуваних подій.
"Повернення із зірок". Сюжет твору можна зрозуміти із назви. В ньому розповідається про Халя Брега, астронавта, який повернувся із місії на Землю через 10 років. Точніше для нього пройшло лише 10, а на планеті - всі 127 років. За цей час змінився не тільки сам вид планети, а й навіть мова та культура. "Повернення із зірок" це філософський роман, який захоплює своєю меланхолічністю. В ньому піднімаються питання пошуку себе в новому світі та намагання абстрагуватись від досвіду космічних польотів. Саме тут вони представлені в досить похмурому та безвихідному світлі.
"Непереможний". В цьому романі розповідається про екіпаж однойменного космічного корабля, який прилетів на планету Регіс ІІІ в пошуках зниклого корабля-побратима. Як і в двох попередніх романах, де був контакт з інопланетною формою, тут так само піднімаються питання неможливості людини осягнути нову форму життя через власний досвід. Але в порівнянні з іншими романами, цей трохи більше змахує на бойовичок.
Крім романів, в цьому виданні є цікава стаття Віктора Язневіча "Станіслав Лем: Життя і творчість", яка по суті є короткою біографією автора. Плюс до цього є коментарі до кожного роману, в яких пояснюється історія їх написання. Що статтю, що коментарі було дуже цікаво читати і вони ще більше розпалюють бажання ще ближче познайомитись з біографією Лема. Це була дуже цікава та неординарна особистість, яку хочеться досліджувати в різних іпостасях. Тому крім романів та оповідань, хочеться познайомитись в майбутньому і з філософськими роботами автора - тією самою, зовсім недавно виданою, "Сумою технологій" та в майбутньому - з "Діалогами" та "Фантастикою та футурологією". Та й взагалі, здається, я таки прикуплю ще один том з "П'ятикнижжя" чи "Шестикнижжя"*-*
Як підсумок - маємо 4 прекрасні романи під однією обгорткою разом з біографічними відомостями автора та коментарями до кожного твору. Як на мене - це саме та річ, з якої можна знайомитись з творчістю Станіслава Лема.
Тому від всього серця рекомендую цей том всім фанатам наукової фантастики та філософських творів! Тим паче, зовсім недавно було видано новий наклад.
Ця книга розповідає про екіпаж космічного корабля, який змушений робити аварійне приземлення на планету Едем. Цікаво, що автор, членам екіпажу не дає імен та прізвищ. Координатор, Інженер (лише декілька раз його називали по імені Герник), Фізик, Хімік, Кібернетик та Лікар. Ось головні всі дійові особи. Безіменні, але не безликі. Між ними відбуваються дискусії, відчуваються настрої екіпажу. Можливо Лем хотів спрогнозувати, що в люди майбутньому втратять свою певну індивідуальність в угоду - втіленню в життя надважких задач, як то, досягнення далеких горизонтів всесвіту та пізнання його таємниць. Можливо люди майбутнього - стерли всі бар'єри розбіжностей та інакшості, та виступають таким собі загальним представником людської раси. Тому вони і виглядають у книзі уніфікованими та структурованими. Можливо це просто здогад. Все рівно, це не головна ідея книги. Оцінюючи аварійну ситуацію, команда складає план порятунку, та розпочинає ремонтні роботи свого космічного корабля. Але так, як затриматись доведеться на певний час, екіпаж змушений шукати додатково джерело води. Бо їх власні запаси, не можливо використовувати через радіаційне забруднення контейнерів. Команда починає досліджувати планету.
Автор, ніби художник, змальовує так цей Едем, абстрактно, що не можна скласти повної картини про цей світ. Він виглядає іноді сюрреалістичним, химерним, як роботи Ганза Рудольфа Гігера. Це своєрідний Едем! Тай ще заселений ксеноморфами, які ж настільки абстрактні та таємничі як і вся планета. Мені це нагадало фільм Рідлі Скотта Прометей. Та питання тут і фільмі постають зовсім інші. Чи в праві людина втручатись в іншій світ? Як порозумітись з інопланетним видом при першому контакті? Під кінець книги, виникають багато дискусій серед екіпажу, про відповідальність, гуманність, та власне моральне право щось змінювати і приносите своє:
"... а могли б краще пізнати їхню мову. Зрозуміти як діє їхня проклята влада, яка вдає, що насправді не існує. І дати їм зброю..
- Кому? Тим нещасним, схожим на нашого дюплекса? І ти дав би йому в руки анігілятора? Ну знаєш...
- Для почину ми могли б самі...
- Знищити цю владу, еге ж? - спокійно підказав Координатор - Інакше кажучи, визволити їх силоміць.
- Якщо іншого способу нема, то.."
Соляріс.
Напевно найвідоміша та найулюбленіша книга багатьох в творчості Станіслава Лема. Філософський трактат фантастики! Поставленні питання в книзі, не будуть відкритими ще багато часу. А можливу й всю нашу швидкоплинну людську вічність.
Головний герой, соляріст-вчений, психолог Кріс Кельвін прибув на станцію, щоб розібратись з проблемами екіпажу. Але зіштовхується з небаченими донині привидами власного минулого, які ладні звести будь-кого до божевілля. Ключ вирішення проблеми лежить, в пізнанні самого себе, та в спробі зрозуміти ніким до кінця незвіданий інопланетний розум живого океану Соляріса.
Кінець книги, ставить багато філософських питань, і спонукає до гіпотез та шукання відповідей. Що таке Соляріс? Бог? Колиска Бога? Застереження для людства? Бар'єр людства? Пік розвитку землян? Прірва між людиною та інопланетним розумом? Капітуляція людського розуму перед невідомим?
"Людина вирушила на зустріч з іншими світами, іншими цивілізаціями, не пізнавши до кінця закамарків глухих кутів, глибоких колодязів, міцно забарикадованих дверей власної душі."
Повернення із зірок.
Розповідає нам про проблематику подорожей до далеких зірок. Халь Брег - астронавт, який повернувся на Землю через через 157 років. Планета та суспільство настільки змінились, що йому важко віднайтись у цьому новому світі. Він відчуває себе неадертальцем. Ця книга - утопія. Бо у цьому світі немає агресії, війн та насильства. Усі люди бетризовані - щеплення від агресії. Потреби у грошей немає. Все людям дістається безоплатно. Народженість контрольована. Відносини вільні, і акцент робиться на зовнішності. Люди виглядають ідеально щасливими. Чи зможе головний герой віднайти себе в цьому світі та знайти кохання? Чи назавжди забуде про космос? Чи він приречений на самотність? Дещо сентиментальна і кінематографічна книга. Цікаво було б подивитись таку голлівудську фантастичну драму.
Непереможний.
Роман Лема, про рятувальну місію космічного флагмана людства "Непереможного", який прилітає на планету Регіс ІІІ для пошуку корабля-близнюка "Кондора". Тут уже прибула як то кажуть: уся королівська рать. Екіпаж переповнений спеціалістами найвищого класу, елітними пошуковими командами та найсучаснішим обладнанням. У них нам навіть є Циклоп умовно кажучи автономний трансформер. Який може витримувати тисячні температури плавлення та прямі попадання ядерними ракетами. Але його тримають лише для екстрених ситуацій. Епікаж Непереможного знаходить пустий корабель Кондор, весь пошматований зовні, та з повним розгардіяшем всередині. Та купую останків... людей. Що в біса тут коїться? Що спричинило смерті? Лем поступово, завдяки додатковим знахідкам та нарадами спеціалістів розкриває, що призвело до загибелі екіпажу. Його теорія дуже цікава. Тут не живі скажімо так ксеноморфи постарались, а скоріше залишки однієї цивілізації, яка між іншим вимерла уже багато тисячоліть! Цікаво? Я думаю, що так, щоб прочитати чи перечитати.