Не так давно дочитав "Фінальний гамбіт". І це була прекрасна книга, чудова історія. Історія, яка розставляє всі крапки над "і", в якій всі рушниці стріляють і відповіді ми всі отримуємо, але разом з тим історія, яку можна і продовжувати.
Але я не знаю, чи я хочу читати продовження, тому що закінчилася вона саме так, як би я хотів, щоб вона і закінчилась.
Тобі Готорн був непересічною особистістю, він мав неабиякий розум; те як він прорахував усе - дивує. Але чи був він хорошою людиною? І чи дійсно може принести щастя той спадок, який він передав? За кожною загадкою є нова загадка, і в цій книзі Айворі разом з братами Готорнами мусить їх розгадати - не по своїй волі, а тому що в руках зловмисників той, кого головна героїня вважає батьком. Не раз і не два серце буде завмирати від хвилювання.
Накал пристрастей справді був дуже і дуже високим. Тому рекомендую цю трилогію всім, хто хоче відволіктися від сьогодення бадьорою цікавою історією, де присутні розумні люди, маєтки з секретами та пошук кохання.
Найбільше мені сподобалося, як автор органічно вплела в текст всі ці загадки та секрети маєтку Готорнів та інших місць, а також те, як вивернула все в фіналі.
Книга сподобається любителям динамічних історії, тим, хто любить детективні сюжети, розгадування загадок, троп «будинок з таємницями».
Вона уже пережила багато смертельно-небезпечних подій, намагаючись розібратися, чому саме їй привалили статки, і при цьому не загинути від рук невдоволених родичів, яким цих статків не залишили.
І от начеб-то всі загадки розкриті, нові родичі уже вгамувалися і більш-менш змирилися з ситуацією.
Залишилося одне - прожити рік в маєтку, щоб офіційно стати найбагатшим підлітком у світі.
І от скоро її 18, і подарунки почали навалюватися несподівано.
Спочатку на порозі будинку зʼявляється людина, яка не мала б тут бути. І вона заманює Ейвері в нову гру, щоб врятувати людину, яка дорога їм обом.
А далі взагалі зʼявляється ще один претендент на багатства, який влаштовує свою смертельну гру.
Знову Ейвері з хлопцями має розбиратися з різними смертельними загадками, які приводять їх до несподіваних відкриттів.
Нарешті я уже закінчила цю трилогію.
Вона прикольна, і дуже цікава. Мені, як читачу, було цікаво розгадувати всі загадки
разом з персонажами.
Але ще одну книгу, де знову будуть навалюватися різні секрети, я уже не витримаю.
Мабуть саме головне, це читати всі три книги разом, не затягуючи. Бо ж потім пів книги треба згадувати, хто кому приходиться.
Книга сама по собі цікава, але особисто я не могла розігнатися і взяти темп, бо треба було згадувати, хто є хто.
Хто народив Тобі (тут, я реально плуталась).
В цій книзі розповідається як викрадають Тобіаса Готорна молодшого.
І на порозі будинку Готорнів зявляється Ів, донька Тобі.
І Айворі береться за справу, хто ж викрав Тобі, і чому? І хто ж з нею грає в кішки і мишки.
Ну і звісно починається Нова гра. Яку задумав старий Готорн, чи все ж таки не тільки він.
Бо копаючи, і шукаючи підказки викрадення Тобі, Айворі нариває зовсім не те що очікує.
Навіть тінь їй говорить Не вірити нікому.
Книга досить динамічна, тільки встигай слідкувати за подіями.
Моя думка, той старий реально помішався на тих іграх, і дітей мордував своїми іграми.
Але в багатіїв свої примхи.
Один мабуть мінус особисто для мене, це білосніжний папір у книзі.
Останні сторінки я ледве дочитувала, бо моїм очам той папір різав око.
На останок прохання Читайте цю серію не розтягуючи на місяці, тим більше роки, бо вам тяжко буде зосереджуватися і пригадувати, хто кому Кум, брат, сват.
Ну автор....це ж треба так закрутить сюжет, щоб читаючи книгу в тебе плавилися мізки.
Я просто слідкувала за сюжетом, навіть не намагалася його передбачати, і вгадувати, що там буде далі. І хто заварив цю кашу.
Бо для мене то було не під силу.