Галактика Ґутенберга

Технології як засіб трансформації і переосмислення людини

Понад шістдесят років тому, в час чорно-білого телебачення і радіо, Маклюену вдалося передбачити майбутнє — стрімкий перехід від технологій, що ґрунтуються на механіці колеса, до технологій, основа яких — електричні сплетіння.

Як змінилися форми досвіду, світогляду та самопрояву завдяки появі фонетичної абетки, а згодом завдяки друкові? Чому створюючи нові технології людина теж зазнає змін і трансформацій? Яким чином дослідження процесів змін, що супроводжують появу засобів масових комунікацій, пов'язані з відкриттям поняття «глобального села»? 

«Галактика Гутенберга. Становлення людини друкованої книги» — це низка історичних спостережень за новими культурними формуваннями, які є результатом «збуджень», викликаних спершу писемністю, а згодом друкуванням. Праця, присвячена дослідженню впливу масової комунікації на людське мислення, принесла Маршаллу Маклюену славу медіатеоретика і прогнозиста нових медіа. Автору вдалось передбачити драматичні технологічні інновації — мережеве, стиснуте «глобальне село», яке виникне в реальності лише наприкінці XX та у XXI століттях.

Чому варто прочитати книжку Маршалла Маклюена «Галактика Гутенберга. Становлення людини друкованої книги»?

• Присвячена дослідженню впливу масової комунікації на людське мислення.
• Висвітлює тривалий вплив Маклюена на різні наукові галузі та популярну культуру.
• Незамінна дорожня карта мінливого комунікаційного світового ландшафту.
• Книга вийшла у співпраці з видавництвом Ніка-Центр.

Про автора:

Герберт Маршалл Маклюен — канадський культурний критик і теоретик комунікацій. Він стверджував, що спосіб комунікації має більший вплив на громадськість, ніж інформація і у своїй книзі «Розуміння медіа» (1964) запропонував вислів: «Медіа — це повідомлення».

Цитати:

Коли західні письменні громади стикаються з різними «примітивними», або усними, спільнотами в різних куточках світу, постає чимале непорозуміння. Китай чи Індія ще й досі залишаються країнами, де переважає усно-дотикова культура; так звані фонетичні засоби комунікації там майже не змінилися. Навіть Росія залишається переважно усною країною. Письменність, заснована на писемності, вкрай повільно проникає в підструктури, що формують мову й сприйнятливість.

Ті, хто першими відчувають на собі дію нової технології, нехай то абетка чи радіо, реагують особливо бурхливо, оскільки виникнення при цьому нових, розширених технологією співвідношень відчуттів відкриває перед ними новий дивовижний світ, який створює нову потужну «зв’язку», нові зразки взаємодій, перебудовує всі відчуття. Утім, перший шок поступово минає, мірою того як усе суспільство пристосовується до нового типу сприйняття світу в усіх сферах своєї діяльності та спілкування. Реальна революція, проте, починається згодом, під час тривалого періоду «пристосування» всіх аспектів особистого та соціального життя до нової моделі сприйняття, створеної новою технологією.

Не можна нехтувати значне розходження між фонетичною абеткою та будь-яким іншим видом письма. Тільки фонетична абетка приводить до розриву між слухом і зором, між семантичним значенням і візуальним кодом; і тому лише фонетичне письмо має силу, здатну перевести людину з племінної культури в цивілізовану сферу, замінивши їй вуха на очі.

Замість незворушного візуального відсторонення манускриптному світові притаманна емпатія та участь усіх органів чуття. У культурах, що існували до писемності, панувала така повна тиранія слуху над зором, що будь-яка рівновага чуттів була неможливою; так само вона унеможливилася в західній культурі після того, як друк надмірно вивищив візуалізацію.

Цілком імовірно, що друк і націоналізм лежать на одній осі або мають спільні координати просто тому, що за допомоги друку народ уперше бачить себе. Національна мова, визначена з високим ступенем візуального сприйняття, уможливлює соціальну єдність у національних кордонах мови.

Писемність і візуалізація ще довго чинитимуть опір електриці та «загальному полю» свідомості. Утім, слушне й інше. Німці та японці, вельми розвинені в технології писемності й аналітичному мисленні, зберігають осердя усної єдності й загальної спорідненості нації.

Винахід радіо та загалом — початок розвитку електротехніки не тільки для цих, а й для всіх корінних культур був найсерйознішим випробуванням. Культури, що мають історичну писемність, чинять, природна річ, більший опір наступові динамічної усної культури, заснованої на загальному електричному полі.