0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала

(5 голосів)
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa/Mastercard Онлайн оплата Visa/Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книгу Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала

Перший переклад польського письменника Мірослава Влеклого українською мовою

Ґарет Джонс — британський репортер, людина, яка відкрила світу правду про Голодомор. Людина, яка забагато знала. І гірке, але правдиве підтвердження цьому одна фраза із його біографії — «вбитий за загадкових обставин». Тоталітарний режим не терпів правди, а відтак і тих, хто за неї боровся.

Ця книжка Мірослава Влеклого — репортаж-реконструкція фатальної подорожі Ґарета Джонса, яка показує тоталітарну державу очима західної цивілізованої людини. Але передовсім — це біографія Джонса, яка охоплює п'ять років із життя журналіста під час його поїздки у Радянський Союз. Від перших вражень про країну до його викриття і підступного вбивства — драматична і докладна історія людини, яка попри критику і страх відкривала світу страшну правду про Голодомор і геноцид українців.

Чому варто прочитати книжку «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала»?

  • Реальна історія британського журналіста, який чи не єдиний у Європі намагався донести світу правду про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні.
  • Книжка описує як період з біографії Ґарета Джонса, який він провів у Радянському Союзі, так і реконструює тогочасні суспільно-політичні настрої у Європі.
  • Містить оповідь, як автор Мірослав Влеклий збирав інформацію для цієї книжки і відкрив для себе, що люди досі бояться говорити про Голодомор.

Про автора:

Мірослав Влеклий — польський письменник, журналіст, репортажист. Автор репортажів «Все включено. Рай, де секс є богом», «Я був тут. Тоні Галік», «Рабан! Про церкву з іншого світу», «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала», «Гора. Переможемо ми або вони», «Галік подорожує Америкою» тощо, а також співавтор репортажів, за якими створено театральні вистави «Бог у дім», «Львів не віддамо» та інші. Переможець премії «Магеллан» у номінації «Репортажна книга» (2018) за книгу «Я був тут. Тоні Галік» та премії Беата Павляк за книжку «Рабан! Про церкву з іншого світу».

Про що книга «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала»?

Книга «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» — це біографія і репортаж, що реконструює життя Ґарета Джонса, британського журналіста, який став жертвою сталінського режиму. Його праця і спостереження дозволили світові дізнатися правду про Голодомор в Україні, яка тривалий час була прихована від міжнародної спільноти. Автор детально описує період перебування Джонса в Радянському Союзі, його роботу над журналістськими матеріалами і зусилля по поширенню правди про трагедію українців.

Джонс був одним із небагатьох, хто не злякався системи, і його місія стала смертельно небезпечною. Історія, яку розповідає Влеклий, не тільки висвітлює життя Джонса, а й дає змогу зрозуміти, чому правду про Голодомор так довго замовчували. Це також історія боротьби за свободу слова в умовах тоталітаризму, коли кожен, хто намагався порушити замовчування, став потенційною мішенню для системи.

Мірослав Влеклий, спираючись на численні свідчення та джерела, розкриває, як тоталітарний режим радянської Росії знищував будь-які спроби донести правду до світу. Виставлене на загальний огляд життя та смерть Джонса є переконливим доказом того, як сміливість одного чоловіка може зіткнутися з безжалісною машиною держави.

Ця книга не лише розповідає про долю конкретної людини, а й є важливим внеском у розуміння історії Голодомору як частини більш широкої трагедії того часу. Книга вражає своєю глибиною та деталями, що дозволяють краще зрозуміти масштаби цих подій.

Для кого ця книга:

Ця книга підходить для читачів, які цікавляться історією, політикою та журналістикою. Вона буде цікава тим, хто хоче глибше зрозуміти драматичні події ХХ століття, а також тим, хто цікавиться історією Голодомору та його впливом на світову політику. Всі, хто хоче дізнатися більше про життя людей, які стояли за правдою, не дивлячись на небезпеку, будуть вражені цією книжкою.

Характеристики
Видавництво Човен
Категорія Нон-фікшн книги
Перекладач(ка) Олена Шеремет
Оригінальна назва Gareth Jones. Człowiek, który wiedział za dużo
Кількість сторінок 336
ISBN 978-617-95022-0-0
Теми біографії, історія
Розміри 145х200 мм
Автор(ка) Мірослав Влеклий
Відгуки і рецензії читачів
Ірина Славич 19.01.2024
Ще недавно значення Голодомору в Україні сприймалося як найтрагічніша подія в українській історії, але в умовах фактичної російсько-української війни Голодомор став ще й "лакмусовим папірцем" у світогляді українців.

Ще читаючи книгу журналістських статей Ґарета Джонса "Ціна правди" мою увагу привернуло написання журналістом тексту "Великий голод в Росії" ( зрозуміло, що журналіст ідентифікував її як СРСР). От власне Україна Ґаретом згадувалася зовсім побіжно.

Підмосков'я, Поволжя, Кубань, Південний Урал, Західний Сибір - райони, які теж потерпали від штучного геноциду.

Але є один факт, що відрізняє Голодомор в Україні від їхнього. І це історична пам'ять.

Так вже склалося (вірніше свідомо нав'язувалося), що в пам'яті росіян закарбувалася найважливіша історична подія - це перемога у Другій світовій війні (Великій вітчизняній як називають її росіяни). Вона стерла із їхньої пам'яті сталінські масові розстріли, гонитву СРСР за капіталістичними країнами, та те як у пришвидшених темпах індустріалізації був штучно створений Голодомор.

85 років по тому польський кореспондент Мірослав Влеклий вирушив шляхами Ґарета Джонса - у напрямку із Харкова до російського кордону.

[ За кілька сотень кілометрів звідси точаться бої, гинуть люди, а згідно з картами колаборантів, околиці Харкова, як і Донбас, можуть увійти до складу "Новоросії". А може, ні? Може, ця війна тільки підсилює людські характери, риси, набуті в часи сталінізму й тих найтрагічніших подій, що сталися 1933 року? ]

Від хати до хати як колись ходив Ґарет Джонс, так і Мірослав Влеклий застосовує "лакмусовий папірець", визначаючи ступінь поінформованості про найтрагічнішу подію українців та заодно опитує їх бачення до подій на східній частині України.

Скажу так, що хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.
Ірина Славич 19.01.2024
Ще недавно значення Голодомору в Україні сприймалося як найтрагічніша подія в українській історії, але в умовах фактичної російсько-української війни Голодомор став ще й "лакмусовим папірцем" у світогляді українців.

Ще читаючи книгу журналістських статей Ґарета Джонса "Ціна правди" мою увагу привернуло написання журналістом тексту "Великий голод в Росії" ( зрозуміло, що журналіст ідентифікував її як СРСР). От власне Україна Ґаретом згадувалася зовсім побіжно.

Підмосков'я, Поволжя, Кубань, Південний Урал, Західний Сибір - райони, які теж потерпали від штучного геноциду.

Але є один факт, що відрізняє Голодомор в Україні від їхнього. І це історична пам'ять.

Так вже склалося (вірніше свідомо нав'язувалося), що в пам'яті росіян закарбувалася найважливіша історична подія - це перемога у Другій світовій війні (Великій вітчизняній як називають її росіяни). Вона стерла із їхньої пам'яті сталінські масові розстріли, гонитву СРСР за капіталістичними країнами, та те як у пришвидшених темпах індустріалізації був штучно створений Голодомор.

85 років по тому польський кореспондент Мірослав Влеклий вирушив шляхами Ґарета Джонса - у напрямку із Харкова до російського кордону.

[ За кілька сотень кілометрів звідси точаться бої, гинуть люди, а згідно з картами колаборантів, околиці Харкова, як і Донбас, можуть увійти до складу "Новоросії". А може, ні? Може, ця війна тільки підсилює людські характери, риси, набуті в часи сталінізму й тих найтрагічніших подій, що сталися 1933 року? ]

Від хати до хати як колись ходив Ґарет Джонс, так і Мірослав Влеклий застосовує "лакмусовий папірець", визначаючи ступінь поінформованості про найтрагічнішу подію українців та заодно опитує їх бачення до подій на східній частині України.

Скажу так, що хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.
Ольга Федорів 07.01.2024
«У досить обтічних висловах, щоб потішити нашу совість, ми визнали, що чортів Джонс — брехун. Закінчивши цю брудну справу, хтось замовив горілку й закусь.»

Про що ж «брехав» британський журналіст Ґарет Джонс? Про істину. За це поплатився кар’єрою і життям. Адже як можна говорити правду про організований радянською владою голод в Україні у 1932-1933 роках? «Торкатися теми голоду — означало вчинити професійне самогубство».

Скориставшись колишнім роботодавцем - Ллойдом Джорджем, екс-прем’єром Британії, на якого він працював як радник із закордонних справ, Джонс потрапив у Радянський Союз. Перехитривши своїх «контролерів» він зійшов з поїзда та пішки перетнув кордон у напрямку Харкова, відвідавши двадцять сіл.

Саме цією колією вивозили зерно з України. «Найвищу норму приписали Україні. Найімовірніше через те, що серед усіх громадян СРСР саме українців вважали найбільшою загрозою комуністичній державі».

Побачивши разючу різницю між набитими продуктами магазинами для партійців і жебраками, які помирають з голоду; почувши про батьків, які вивозять і залишають дітей у містах, де б у них був більший шанс на виживання; ознайомившись зі справжнім життям українських селян; помітивши ігнорування біди усіма, Ґарет Джонс спробував прокричати правду на весь світ. Але його засміяли. Колеги-іноземні журналісти, яких не випускали за межі Москви, які мали завдання не перечити радянській владі, дружно спростовували його слова. Хтось потім шкодував, зізнавався, хтось отримав Пулітцерівську премію і тримався за брехню до останнього.

Автор книжки і сам подорожує Україною та 2018 їде слідами Ґарета Джонса. Страшна правда таки вирвалась назовні, однак винні особи у ціленаправленому знищенні українського народу покарані не були.
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*