Відгуки і рецензії читачів
09.08.2024
Одне з моїх найбільших розчарувань у житті - це існування "Гаррі Поттер і Прокляте дитя". Це настільки ліниво прописане, клішироване, не в характері оригінальних персонажів, дещо, що у мене рука не підіймається назвати це літературою.
Щоб ви розуміли, пані і панове, Джоан Ролінґ не має до цього "твору" жодного відношення, окрім фрази "за оригінальними творами Дж. К. Ролінґ" на обкладинці. І, як то кажуть, слава небесам.
Сюжетні тропи у цій п'єсі це всі ті кліше, які ви вже сто разів бачили у поганих сиквелах до хороших фільмів, які були зняті лише доя того, щоб заробити більше грошей на фанатах оригіналу. Тут вам і загадкова несподівана дитина Волдеморта, і троп з поганими стосунками з батьком (ні, панове, Гаррі Поттер у цьому творі це не Гаррі Поттер з оригінальних книг ні на мить. І аргумент "він виріс" для мене не аргумент). Ця п'єса безжально ламає канон, викривляє персонажів, робить їх не "дорослими і живими", а якимись недолугими. Таке враження, що автори оригінальні книги читали одним оком, та й для того, щоб мати змогу хоч трохи знати про що, власне, писати.
Моя оцінка йде в мінусову площину, тому -1000 з 10. Не рекомендую.
Щоб ви розуміли, пані і панове, Джоан Ролінґ не має до цього "твору" жодного відношення, окрім фрази "за оригінальними творами Дж. К. Ролінґ" на обкладинці. І, як то кажуть, слава небесам.
Сюжетні тропи у цій п'єсі це всі ті кліше, які ви вже сто разів бачили у поганих сиквелах до хороших фільмів, які були зняті лише доя того, щоб заробити більше грошей на фанатах оригіналу. Тут вам і загадкова несподівана дитина Волдеморта, і троп з поганими стосунками з батьком (ні, панове, Гаррі Поттер у цьому творі це не Гаррі Поттер з оригінальних книг ні на мить. І аргумент "він виріс" для мене не аргумент). Ця п'єса безжально ламає канон, викривляє персонажів, робить їх не "дорослими і живими", а якимись недолугими. Таке враження, що автори оригінальні книги читали одним оком, та й для того, щоб мати змогу хоч трохи знати про що, власне, писати.
Моя оцінка йде в мінусову площину, тому -1000 з 10. Не рекомендую.
01.08.2024
Якщо ви затятий поттероман, то звісно, ви захочете прочитати цю книжку. І ймовірно, будете, так само, як і я, трошки розчаровані. Можливо, тому що це п’єса, а ми ж так звикли до соковитого письма Ролінг. Можливо, через те, що сюжет, хоч і нібито новий, але весь час провокуватиме думки «щось таке вже було» і відгонитиме шаблонністю. А можливо, просто шкода, що наші улюблені герої вже виросли і бешкетують тепер не вони. Але, з іншого боку, погодьтеся, дуже кортить дізнатись, якими ж будуть діти усіх цих наших улюблених героїв, хто з ким дружитиме, хто на кого буде схожий. Мені здається, що найбільше книжка порадує тих, кому подобався Малфой.
Радує те, що гумор тут теж присутній, що деякі несподівані повороти сюжету все ж можуть здивувати й зацікавити, але того нерву, і тієї атмосфери, яких чекаєш від історії зі всесвіту Гаррі Поттера, на жаль, немає. Подорож в часі була головною в моїй улюбленій третій частині – і ось там це було класно, запам’яталися кожні події, кожні почуття героїв. А після прочитання п’єси «Прокляте дитя» залишається тільки якесь загальне трохи туманне враження про те, що хтось кудись переміщався і хтось когось намагався врятувати.
Утім, прочитати її таки варто, хоча б для того, щоб трохи поностальгувати.
Радує те, що гумор тут теж присутній, що деякі несподівані повороти сюжету все ж можуть здивувати й зацікавити, але того нерву, і тієї атмосфери, яких чекаєш від історії зі всесвіту Гаррі Поттера, на жаль, немає. Подорож в часі була головною в моїй улюбленій третій частині – і ось там це було класно, запам’яталися кожні події, кожні почуття героїв. А після прочитання п’єси «Прокляте дитя» залишається тільки якесь загальне трохи туманне враження про те, що хтось кудись переміщався і хтось когось намагався врятувати.
Утім, прочитати її таки варто, хоча б для того, щоб трохи поностальгувати.