Відгуки і рецензії читачів
28.07.2024
«Кожен, хто приймає порушення свого права як даність, підживлює суспільну толерантність до беззаконня та підриває свободу»
Хороша книжка від правозахисниці для неюристів, навіть і для юристів, які хочуть освіжити знання чи дізнатись щось нове.
Тут є коротка екскурсія до появи самого поняття «геноцид», перших спроб вживання незрозумілого тоді терміну на Нюрнберзькому трибуналі та остаточного його визнання міжнародною спільнотою у Конвенції про запобігання геноциду. У книжці вміщено короткі згадки про найбільші акти геноциду, скоєні у ХХ-ХХІ століттях, та історія покарання винних Міжнародними кримінальними трибуналами.
Що стосується теперішньої війни, авторка використовує Доповіді міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, Подання до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду та робить спробу юридичного обґрунтування вчинення злочину геноциду у Маріуполі.
У книжці терміни на місці, пояснення зрозумілі та коректні. Йде мова більше про правосуддя на рівні Міжнародного кримінально суду.
Я ж хочу додатково наголосити на тому, що МКС розглядатиме лише справи щодо вчинення злочину геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності топ посадовцями. Усі інші справи лежать на плечах національних судів. До прикладу, станом на сьогодні, за інформацією Офісу Генерального прокурора, зареєстровано 134 786 злочинів агресії та воєнних злочинів (статистики по злочину геноциду немає на сайті). По усіх цих справах притягуватимуть винуватих до кримінальної відповідальності українські суди. Це величезних пласт роботи як для органу обвинувачення у зборі доказів, так і для судової системи.
Думаю, книжка буде корисною та цікавою для тих, хто цікавиться темою геноциду і прагне розуміти про що таки йде мова, коли ми говоримо про засудження за вчинення злочину геноциду, чому є лише 4 захищені групи щодо цього злочину та як вдалось винуватим уникнути відповідальності за Голодомор.
Хороша книжка від правозахисниці для неюристів, навіть і для юристів, які хочуть освіжити знання чи дізнатись щось нове.
Тут є коротка екскурсія до появи самого поняття «геноцид», перших спроб вживання незрозумілого тоді терміну на Нюрнберзькому трибуналі та остаточного його визнання міжнародною спільнотою у Конвенції про запобігання геноциду. У книжці вміщено короткі згадки про найбільші акти геноциду, скоєні у ХХ-ХХІ століттях, та історія покарання винних Міжнародними кримінальними трибуналами.
Що стосується теперішньої війни, авторка використовує Доповіді міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, Подання до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду та робить спробу юридичного обґрунтування вчинення злочину геноциду у Маріуполі.
У книжці терміни на місці, пояснення зрозумілі та коректні. Йде мова більше про правосуддя на рівні Міжнародного кримінально суду.
Я ж хочу додатково наголосити на тому, що МКС розглядатиме лише справи щодо вчинення злочину геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності топ посадовцями. Усі інші справи лежать на плечах національних судів. До прикладу, станом на сьогодні, за інформацією Офісу Генерального прокурора, зареєстровано 134 786 злочинів агресії та воєнних злочинів (статистики по злочину геноциду немає на сайті). По усіх цих справах притягуватимуть винуватих до кримінальної відповідальності українські суди. Це величезних пласт роботи як для органу обвинувачення у зборі доказів, так і для судової системи.
Думаю, книжка буде корисною та цікавою для тих, хто цікавиться темою геноциду і прагне розуміти про що таки йде мова, коли ми говоримо про засудження за вчинення злочину геноциду, чому є лише 4 захищені групи щодо цього злочину та як вдалось винуватим уникнути відповідальності за Голодомор.