Герой замість мене

Неочікувано для мене самої, але я читала цю книгу майже два тижні! У цьому немає чогось такого прямо дивного, бо вона доволі обʼємна. Але мене це дивує 😅

Бо насправді було трохи відчуття, що я читаю, читаю, але нібито не рухаюсь до завершення сюжету. Думаю, це сталось через кілька причин:
▫️по-суті, я читала книгу в книзі, або дві книжки.
▫️текст авторки дуже насичений, гарний, закручений, наповнений описами, метафорами, різними порівняннями і через це відчувався ніби як тягучий, у хорошому сенсі.

Сюжет книги розгортається через дві лінії.
👉Перша — про Ігоря, який вирушає на острів тестувати якесь неймовірне обкладення від компанії Self Development. Події відбуваються в Україні в майбутньому, у 2041 році. На острові все дуже таємничо, не можна говорити про минуле. Загалом Ігоря це влаштовує, адже він би його хотів забути. Але що більше часу минає, то більше в нього виникає запитань до розробників, до друзів, до себе самого.
👉А друга лінія — фантастична. Про такого собі Героя, який живе у світі, де існує сім різних Прошарків, і в кожному з них — альтернативний світ. А сам Герой — Літун — той, хто може подорожувати між Прошарками, але найважливіше — він може бачити Тіней, які живляться людськими емоціями. Разом із друзями він вирушає в подорож, щоб віднайти шлях до таємничої Станції, де може ховатися шлях до знищення цих Тіней.

Спочатку може здатися, що ці два сюжети взагалі ніяк не повʼязані між собою. Але доволі швидко читачі дізнаються, що це не так і розуміють, як саме вони переплітаються. Я підозрювала, що це буде саме так, як описала авторка, але очікувала трохи іншого, очікувала, що фантастична лінія прорветься більше в реальне життя. Натомість — занурилась у жорстоку реальність.

Ця книга — дуже хороша і якісна. Вона чудово написана, має цікавий сюжет, який до того ж переплітається з нашою реальністю. Книга відчувалась як рефлексія, намагання пережити досвід війни і показати її згубні наслідки. Зокрема, авторка висвітлює такі важливі питання як ПТСР, депресія, почуття провини тощо. На жаль, після пережитих нами подій (а скільки ще всього попереду?) — ця тема дуже актуальна і болюча.

Мені сподобалась книга своїми персонажами, які вийшли дуже пропрацьованими, цікавими та глибокими. Особливо — у першій лінії, де про Ігоря. Сподобалась і лінія розвитку стосунків між Дашею та Ігорем, дуже було цікаво за ними спостерігати. Читаючи, я інколи думала, що от про Героя мені зараз цікавіше читати і не могла дочекатися, коли повернеться оповідь до нього, але потім різко інтерес переключався на історію Ігоря. І зрештою саме вона стала для мене основною. Тож, уже ближче до кінця, ловила себе на думці, що хотіла б, аби історія Героя була трохи коротша, бо вона інколи читалась мені як спогади Ігоря чи його сни. Я отримала в цій книзі дві повноцінні історії, які в один момент переплелись, але водночас залишись окремими.

У книзі є мікс різних жанрів: фантастика, психологічна драма, навіть трішки детектив. Тож вийшло дуже динамічно. Беручи книгу, будьте готові, що тут є тригерна тема — згадується російсько-українська війна.

У цій історії є символізм, як та сама Станція, а також різні цікаві бачення та роздуми, які підштовхують і самих читачів до обмірковування важливих тем сьогодення і в цілому нашої реальності. Як на мене, то це робить книги ще більш цінними.

У книзі іде розповідь від двох головних героїв: Героя(так це його імʼя) та Ігоря. Герой може подорожувати між реальністю, тут зустрічаються його друзі Діана, Мара та інші персонажі книги. Він бачить загадкових Тіней.

Ігор- письменник і він пише цю історію про героя, супутньо беручи участь у симуляторі реальності. Разом з ним його кохана, а знаходяться вони на красивому острові.

Читаючи історію, де переплітаються моменти від обох персонажів, починаєш задумуватися де вигадка, а де реальність. Чи дійсно Герой просто герой книги Ігоря? Чи може там щось інше?

Книга настільки загадкова, моментами незрозуміла та в той же час дуже цікава. Вона деталізована в описах, дуже нестандартна та змішує фантастику і реальність.

Світ Героя був доволі важким, читати про Ігоря мені було цікавіше. В той же час читаючи я віднайшла близькі теми, що торкнулись мене: про ШІ, згадки війни, про пошук себе та відносини.

Дивлячись на обкладинку я думала це підліткова книга, але історія має психологічний підтекст, особливо для тих кого змінила сучасність та війна.
Якщо вам хочеться незвичного фентезі, в той же час щоб трохи поламати голову, тоді я щиро рекомендую цю історію.