Відгуки і рецензії читачів
30.04.2024
Це третя частина мого улюбленого циклу про Анк-Морпоркську варту. І це вже не та занепадаюча хирлява установа, що у першій частині, бо відколи там служить Морква, варта живе й розвивається.
Відкриваються нові відділки, з усього Дискосвіту сюди збігаються новобранці усіх статей і рас. Тепер, окрім людей, тут служать ґноми, перевертні, тролі, ґорґуйлі, вампіри. В місті навіть зароджуюється профспілковий рух!
Вартові не тільки шукають проблем, вони ще й успішно їх вирішують. А завдання в цій частині перед ними постане непросте: знайти того, хто замахнувся на життя самого Ветінарі! Очільники гільдій Анк-Морпорка шукають варіант на заміну Ветінарі.
Здається, назріває державний переворот.
А ще дивні вбивства по місту, які об’єднують сліди білої глини. Підозра падає на ґолемів і ми зможемо дізнатись чимало нового про цих створінь. Оскільки я вже читала «Поштову лихоманку», то було цікаво дізнатись більше про братів Помпи-19.
Сюжет досить динамічний та цікавий, події розгортаються швидше, ніж у попередніх частинах.
Потішили і улюблені персонажі, особливо відкрився з нових сторін Ваймз. Одруження і вимушене багатсво не змусили його відійти від справ; маючи добрі черевики, він все одно сумує за старими, в яких впізнавав міські вулиці крізь підошву. А беззаперечним улюбленцем серед новачків стане капрал Малодупко.
Тонкий гумор Пратчетта як завжди на висоті, а неперевершений переклад Олександра Михельсона, який ідеально балансує між дослівним перекладом та даптацією, робить його ще дотепнішим.
Відкриваються нові відділки, з усього Дискосвіту сюди збігаються новобранці усіх статей і рас. Тепер, окрім людей, тут служать ґноми, перевертні, тролі, ґорґуйлі, вампіри. В місті навіть зароджуюється профспілковий рух!
Вартові не тільки шукають проблем, вони ще й успішно їх вирішують. А завдання в цій частині перед ними постане непросте: знайти того, хто замахнувся на життя самого Ветінарі! Очільники гільдій Анк-Морпорка шукають варіант на заміну Ветінарі.
Здається, назріває державний переворот.
А ще дивні вбивства по місту, які об’єднують сліди білої глини. Підозра падає на ґолемів і ми зможемо дізнатись чимало нового про цих створінь. Оскільки я вже читала «Поштову лихоманку», то було цікаво дізнатись більше про братів Помпи-19.
Сюжет досить динамічний та цікавий, події розгортаються швидше, ніж у попередніх частинах.
Потішили і улюблені персонажі, особливо відкрився з нових сторін Ваймз. Одруження і вимушене багатсво не змусили його відійти від справ; маючи добрі черевики, він все одно сумує за старими, в яких впізнавав міські вулиці крізь підошву. А беззаперечним улюбленцем серед новачків стане капрал Малодупко.
Тонкий гумор Пратчетта як завжди на висоті, а неперевершений переклад Олександра Михельсона, який ідеально балансує між дослівним перекладом та даптацією, робить його ще дотепнішим.