Відгуки і рецензії читачів
27.10.2025
Колись давно вже читала цю книгу від ксд російською мовою і тоді вона мені дуже сподобалась . Коли я побачила новину , що видавництво Рідна мова видасть її українською, дуже зраділа і одразу собі замовила . Я не пошкодувала , бо ця книга і через роки мене неймовірно захопила .
Я люблю східну тему , східні казки та легенди . Люблю описи жіночого вбрання , прикрас та різних традицій , які мають східні народи . Це щось таке таємне і цікаве .
Сама історія мене теж неймовірно захопила , хімія між головними героями це щось . Дуже цікаво читати , коли він її ворог , вона його ненавидить , але з часом починає йому довіряти , закохуватись і розуміти його . Звичайно важко встояти , коли цей правитель ще й розумний , молодий та гарний чоловік .
Дуже хочу прочитати продовження , бо все таки в цій частині ще не до кінця розвинулися їх стосунки , ще не до кінця вони відкрились один одному . Хочеться ще більше пригод , пристрасті та небезпеки . Я рекомендую всім прочитати цю книгу , особливо якшо ви любите казки про Шахеризаду.
Я люблю східну тему , східні казки та легенди . Люблю описи жіночого вбрання , прикрас та різних традицій , які мають східні народи . Це щось таке таємне і цікаве .
Сама історія мене теж неймовірно захопила , хімія між головними героями це щось . Дуже цікаво читати , коли він її ворог , вона його ненавидить , але з часом починає йому довіряти , закохуватись і розуміти його . Звичайно важко встояти , коли цей правитель ще й розумний , молодий та гарний чоловік .
Дуже хочу прочитати продовження , бо все таки в цій частині ще не до кінця розвинулися їх стосунки , ще не до кінця вони відкрились один одному . Хочеться ще більше пригод , пристрасті та небезпеки . Я рекомендую всім прочитати цю книгу , особливо якшо ви любите казки про Шахеризаду.
14.10.2025
У країні, де править убивця, кожен світанок приносить страждання. У центрі сюжету - дівчина, яка вирішує кинути виклик самому правителю, відомому тим, що кожна його дружина не переживає світанку. Вона приходить у палац не з наївними мріями, а з чіткою метою і таємним планом. Але щоночі, ризикуючи життям, вона розповідає історії, що стають її зброєю. І поступово нитки ненависті й помсти переплітаються з таємницями, співчуттям та почуттями, яких вона сама не очікувала. Це книга про силу слова, про боротьбу й кохання, яке народжується там, де його не чекаєш.
Ця книга перенесла мене у дитинство. Адже це ретерінг на всім відому «Тисяча й одна ніч». Я пам’ятаю, як маленькою сиділа з мамою, роздивлялась ілюстрації в одному з видань цієї історії. Як вони виглядали - пригадую й досі, а от сам текст майже забувся. Тому читати «Гнів і світанок» було надзвичайно цікаво - ніби знову зануритись у ту магію, але вже дорослими очима, щоб по справжньому оцінити її красу та глибину. Особливо захопили моменти, коли в основну історію впліталися казки. Я читала їх із тим самим відчуттям, що й Халід слухав - затамувавши подих, уважно вдивляючись у кожне слово й нетерпляче чекаючи кінцівки.
Окремо хочу відзначити, як добре прописані мотиви персонажів. Тут немає картонних героїв чи зручних для сюжету рішень. У кожного - власна історія, свої болі й секрети, відкривати які було дуже цікаво. Мені дуже сподобалися дружба, романтика і поступові зміни в почуттях. Спочатку я була впевнена, що нарешті знайшла справжній троп «від ненависті до кохання», бо історія тримала цю планку доволі довго. Але все ж, це знову не зовсім те. Та, незважаючи на це, мені все одно дуже сподобалась ніжна та тендітна любовна лінія, яка додала книзі тепла.
Але найбільше я закохалась в атмосферу. Цей східний вайб із пахощами прянощів, нічними розмовами під зорями, казками, що оживають - він абсолютно чарівний. Я взагалі мало читала книг із подібним антуражем, і тому «Гнів і світанок» став для мене справжньою знахідкою.
Загалом, це історія, яка змусила мене і згадати дитинство, і відчути магію східних казок по-новому. Вона подарувала і тепло, і інтригу, і романтику, яку хочеться розтягнути ще на сотні сторінок.
Ця книга перенесла мене у дитинство. Адже це ретерінг на всім відому «Тисяча й одна ніч». Я пам’ятаю, як маленькою сиділа з мамою, роздивлялась ілюстрації в одному з видань цієї історії. Як вони виглядали - пригадую й досі, а от сам текст майже забувся. Тому читати «Гнів і світанок» було надзвичайно цікаво - ніби знову зануритись у ту магію, але вже дорослими очима, щоб по справжньому оцінити її красу та глибину. Особливо захопили моменти, коли в основну історію впліталися казки. Я читала їх із тим самим відчуттям, що й Халід слухав - затамувавши подих, уважно вдивляючись у кожне слово й нетерпляче чекаючи кінцівки.
Окремо хочу відзначити, як добре прописані мотиви персонажів. Тут немає картонних героїв чи зручних для сюжету рішень. У кожного - власна історія, свої болі й секрети, відкривати які було дуже цікаво. Мені дуже сподобалися дружба, романтика і поступові зміни в почуттях. Спочатку я була впевнена, що нарешті знайшла справжній троп «від ненависті до кохання», бо історія тримала цю планку доволі довго. Але все ж, це знову не зовсім те. Та, незважаючи на це, мені все одно дуже сподобалась ніжна та тендітна любовна лінія, яка додала книзі тепла.
Але найбільше я закохалась в атмосферу. Цей східний вайб із пахощами прянощів, нічними розмовами під зорями, казками, що оживають - він абсолютно чарівний. Я взагалі мало читала книг із подібним антуражем, і тому «Гнів і світанок» став для мене справжньою знахідкою.
Загалом, це історія, яка змусила мене і згадати дитинство, і відчути магію східних казок по-новому. Вона подарувала і тепло, і інтригу, і романтику, яку хочеться розтягнути ще на сотні сторінок.