Відгуки і рецензії читачів
11.11.2024
Перед знайомством з творчістю Рут Веа я вирішила підготуватися ретельно: вивчила відгуки та рейтинги її книжок, аби розпочати з найменш популярної з них. «Гра в брехню», яку я обрала для старту, дійсно виявилась цікавою, але з певними недоліками.
Сюжет книги базується на історії чотирьох подруг, які познайомилися в інтернаті прибережного містечка Солтен ще підлітками. Айса, головна героїня, разом із трьома іншими дівчатами — Кейт, Теєю та Фатімою — вигадали власну розвагу, що швидко стала звичкою: гру в брехню. У їхньому товаристві брехня стала майже спортивною дисципліною — за кожну правдоподібну неправду вони нараховували один одній бали. Однак ця гра мала суворі правила: треба було завжди триматися своєї історії, не попастися і, головне, ніколи не брехати одна одній.
Стара шкільна звичка стає токсичною основою їхніх стосунків, коли відбувається подія, яка перевертає все їхнє життя. Дівчата потрапляють у небезпечну ситуацію, і брехня перетворюється на спосіб захисту. Тепер, через роки, героїня отримує тривожне повідомлення від Кейт, що змушує її повернутися до Солтена, до старого млина — місця, яке стало епіцентром цієї таємниці.
Млин у Солтені відіграє особливу роль. Веа майстерно передає ауру цього місця: стежку до млина з прогнилими дошками, старі, потемнілі від часу дерев’яні балки, солоний вітер, що гуляє попід дахом, і стіни, які ніби досі зберігають відлуння подій минулого.
Всюди висять картини, ескізи... І хоча ця атмосфера мала б надихати та вивільняти, тут мистецтво, навпаки, замкнене в минулому.
Розповідь чергується між минулим і сьогоденням, що дозволяє читачу побачити, як усе починалося, і поступово розкрити, що саме сталося роками раніше.
Тепер до мінусів. Материнська гіперопіка Айси якось не узгоджується з постійною готовністю наражати дитину на небезпеку. Це, на жаль, підриває цілісність образу, роблячи поведінку Айси незрозумілою. Чесно, я собі слабо уявляю, як головна героїня їздила туди-сюди з грудною дитиною, візком, автокріслом і купою речей. Хоча, чому? Уявляю, саме тому й не дуже в це вірю.
Загалом, «Гра в брехню» не стала моїм улюбленим психологічним трилером, але, безсумнівно, зацікавила. Незважаючи на певні недоліки, планую ознайомитися з іншими творами Рут Веа, щоб отримати повніше уявлення про її стиль і майстерність у створенні напружених історій.
Сюжет книги базується на історії чотирьох подруг, які познайомилися в інтернаті прибережного містечка Солтен ще підлітками. Айса, головна героїня, разом із трьома іншими дівчатами — Кейт, Теєю та Фатімою — вигадали власну розвагу, що швидко стала звичкою: гру в брехню. У їхньому товаристві брехня стала майже спортивною дисципліною — за кожну правдоподібну неправду вони нараховували один одній бали. Однак ця гра мала суворі правила: треба було завжди триматися своєї історії, не попастися і, головне, ніколи не брехати одна одній.
Стара шкільна звичка стає токсичною основою їхніх стосунків, коли відбувається подія, яка перевертає все їхнє життя. Дівчата потрапляють у небезпечну ситуацію, і брехня перетворюється на спосіб захисту. Тепер, через роки, героїня отримує тривожне повідомлення від Кейт, що змушує її повернутися до Солтена, до старого млина — місця, яке стало епіцентром цієї таємниці.
Млин у Солтені відіграє особливу роль. Веа майстерно передає ауру цього місця: стежку до млина з прогнилими дошками, старі, потемнілі від часу дерев’яні балки, солоний вітер, що гуляє попід дахом, і стіни, які ніби досі зберігають відлуння подій минулого.
Всюди висять картини, ескізи... І хоча ця атмосфера мала б надихати та вивільняти, тут мистецтво, навпаки, замкнене в минулому.
Розповідь чергується між минулим і сьогоденням, що дозволяє читачу побачити, як усе починалося, і поступово розкрити, що саме сталося роками раніше.
Тепер до мінусів. Материнська гіперопіка Айси якось не узгоджується з постійною готовністю наражати дитину на небезпеку. Це, на жаль, підриває цілісність образу, роблячи поведінку Айси незрозумілою. Чесно, я собі слабо уявляю, як головна героїня їздила туди-сюди з грудною дитиною, візком, автокріслом і купою речей. Хоча, чому? Уявляю, саме тому й не дуже в це вірю.
Загалом, «Гра в брехню» не стала моїм улюбленим психологічним трилером, але, безсумнівно, зацікавила. Незважаючи на певні недоліки, планую ознайомитися з іншими творами Рут Веа, щоб отримати повніше уявлення про її стиль і майстерність у створенні напружених історій.
16.07.2024
Айса в минулому юристка, а зараз мама піврічної доньки.
Кейт живе на старому маяку який починає розвалюватися. В приплив там вибиває електрику і місток до будинку заливає вода.
Теа страждає на алкоголізм і анорексію.
Айша мама двох і вирішила носити хіджаб і стати більш традиційною мусульманкою.
Чотири подруги грали в "Гру в брехню" - гра в якій бали отримували за найкраще обдурювання інших. Але куди може завести брехня?
- Чотири подруги, яких об'єднує тайна 17-річної давнини, через яку їх виключили із приватної школи.
- 17 років тому зник тато Кейт, який працював у школі вчителем малювання.
- На лимані знайшли тіло.
"Ти мені потрібна" - Кейт пише подругам. На цей заклик вони знову збираються на старому маяку, як і 17 років тому.
В принципі те, що трапилось і основна тайна була очевидна ще з анотації. На половині книзі відкрили 95% всієї інтриги і розгадки, і в принципі можно було б далі не читати, бо друга частина - це коли головні героїні їздять туди-сюди на маяк з Лондону і обратно.
Що є в книзі:
- Вайб солоного морського повітря і солоної морської води.
- Маленьке містечко, в якому ніхто нічого не забуває.
- Про батьківську любов (хоча знову ж тут мені здалось, що авторка вирішила, що треба всунути якусь глибоку ідею і вирішила запхнути цю)
Особливо бісив партнер головної героїні, який "тонко" натякав, що в півроку дитині вона повинна завершити ГВ і перейти на пляшечки, і залишати дитині спати в іншій кімнаті, щоб жінка "знову була тільки його" і який не розумів, що як раніше вже ніколи не буде.
Не сказала б що ця книга мене сильно зачепила, майже змушувала себе дочитати, бо все було очевидно. Перша книга, яку прочитала у Рут Веа, "Смерть місис Вестевей" зачепила набагато більше. Не можу назвати це трилером чи детективом, здається у Рут Веа якийсь свій жанр таких не дуже страшних і не дуже "трилерних" історій
Кейт живе на старому маяку який починає розвалюватися. В приплив там вибиває електрику і місток до будинку заливає вода.
Теа страждає на алкоголізм і анорексію.
Айша мама двох і вирішила носити хіджаб і стати більш традиційною мусульманкою.
Чотири подруги грали в "Гру в брехню" - гра в якій бали отримували за найкраще обдурювання інших. Але куди може завести брехня?
- Чотири подруги, яких об'єднує тайна 17-річної давнини, через яку їх виключили із приватної школи.
- 17 років тому зник тато Кейт, який працював у школі вчителем малювання.
- На лимані знайшли тіло.
"Ти мені потрібна" - Кейт пише подругам. На цей заклик вони знову збираються на старому маяку, як і 17 років тому.
В принципі те, що трапилось і основна тайна була очевидна ще з анотації. На половині книзі відкрили 95% всієї інтриги і розгадки, і в принципі можно було б далі не читати, бо друга частина - це коли головні героїні їздять туди-сюди на маяк з Лондону і обратно.
Що є в книзі:
- Вайб солоного морського повітря і солоної морської води.
- Маленьке містечко, в якому ніхто нічого не забуває.
- Про батьківську любов (хоча знову ж тут мені здалось, що авторка вирішила, що треба всунути якусь глибоку ідею і вирішила запхнути цю)
Особливо бісив партнер головної героїні, який "тонко" натякав, що в півроку дитині вона повинна завершити ГВ і перейти на пляшечки, і залишати дитині спати в іншій кімнаті, щоб жінка "знову була тільки його" і який не розумів, що як раніше вже ніколи не буде.
Не сказала б що ця книга мене сильно зачепила, майже змушувала себе дочитати, бо все було очевидно. Перша книга, яку прочитала у Рут Веа, "Смерть місис Вестевей" зачепила набагато більше. Не можу назвати це трилером чи детективом, здається у Рут Веа якийсь свій жанр таких не дуже страшних і не дуже "трилерних" історій
27.03.2024
Якщо ви любите вайб серіалу "Гарненькі брехухи" - ця книга точно для вас!
Четверо дівчат чиї долі переплелись в школі - інтернаті назавжди пов'язані таємницею, яку вони намагались залишити в минулому.
Але звісно їм це не вдалось... Що ж таке страшне вони були вимушені пережити? Від чого тікали стільки років?
Події минулого наздоганяють дівчат і вони змушені повернутись туди де це все почалось.
Книга не відпускає до останніх сторінок, а у фіналі пазли нарешті складаються і можна видихнути. Та чи з полегшенням?
Авторка так майстерно плете сітку з брехні, тому довіряти персонажам в цій історії складно. В деяких епізодах просто неможливо, адже кожен під підозрою!
Четверо дівчат чиї долі переплелись в школі - інтернаті назавжди пов'язані таємницею, яку вони намагались залишити в минулому.
Але звісно їм це не вдалось... Що ж таке страшне вони були вимушені пережити? Від чого тікали стільки років?
Події минулого наздоганяють дівчат і вони змушені повернутись туди де це все почалось.
Книга не відпускає до останніх сторінок, а у фіналі пазли нарешті складаються і можна видихнути. Та чи з полегшенням?
Авторка так майстерно плете сітку з брехні, тому довіряти персонажам в цій історії складно. В деяких епізодах просто неможливо, адже кожен під підозрою!
16.02.2024
Айса, Тея і Фатіма серед ночі отримують повідомлення від Кейт, своєї давньої подруги. Всього три слова, "Ти мені потрібна" , і три вже дорослі жінки мчать до маленького приморського містечка, де сімнадцять років тому вони вчилися разом у школі...
Цих дівчат колись об'єднала Гра в брехню, але після того, як одного вечора зник тато Кейт (а за сумісництвом викладач мистецтва), дівчат виключили зі школи і їхні шляхи розійшлися. Яка ж подія змусить їх знову зустрітися і до чого це призведе???
Цікава історія, яка крім детективної лінії, зачіпає ще й багато важливих соціальних тем. Проблеми батьків і дітей, "непотрібні" діти, вплив шкідливих звичок батьків на їхніх дітей, особливості навчання в закритих школах, а ще жертовність батьків.
Тут про те, як одна брехня тягне за собою іншу, і з часом накриває тебе з головою і вибратися тоді дуже важко, особливо якщо брехня — не тільки твоя.
І, звісно ж, є тут і про кохання, яке змушує йти на злочин.
З плюсів ще відмічу описи місцевості. Рут Веа майстерно змальовує і школу, що схожа на старовинний замок, з вежами, баштами. І лиман, що під час припливів практично захоплює старий будинок Кейт. Все це дуже атмосферно — затоплений місток, зламана електрика, свічки, сходи, що риплять; вікна, що поскрипують від вітру...
Історія доволі динамічна, думки про те, хто ж винуватець змінюються декілька разів, читається легко і швидко.
З мінусів — трохи дивна поведінка головної героїні Айси. Яка за першим покликом подруги, яку не бачила вже більше 10 років, біжить до неї. Та ще й тягне своє немовля. На хвилиночку, знаючи, що там буде небезпечно. І я кажу не тільки про погодні умови, а й про злочинців. Мені не вистачило саме розуміння того, чому Кейт була для неї аж такою важливою. Так, інші подруги теж приїздили на допомогу, але перш за все вирішували якісь свої питання з роботою, сім'єю. Виглядали більш дорослими (навіть попри проблеми Теї з алкоголем).
Але в цілому книга сподобалася. Гарна історія
Цих дівчат колись об'єднала Гра в брехню, але після того, як одного вечора зник тато Кейт (а за сумісництвом викладач мистецтва), дівчат виключили зі школи і їхні шляхи розійшлися. Яка ж подія змусить їх знову зустрітися і до чого це призведе???
Цікава історія, яка крім детективної лінії, зачіпає ще й багато важливих соціальних тем. Проблеми батьків і дітей, "непотрібні" діти, вплив шкідливих звичок батьків на їхніх дітей, особливості навчання в закритих школах, а ще жертовність батьків.
Тут про те, як одна брехня тягне за собою іншу, і з часом накриває тебе з головою і вибратися тоді дуже важко, особливо якщо брехня — не тільки твоя.
І, звісно ж, є тут і про кохання, яке змушує йти на злочин.
З плюсів ще відмічу описи місцевості. Рут Веа майстерно змальовує і школу, що схожа на старовинний замок, з вежами, баштами. І лиман, що під час припливів практично захоплює старий будинок Кейт. Все це дуже атмосферно — затоплений місток, зламана електрика, свічки, сходи, що риплять; вікна, що поскрипують від вітру...
Історія доволі динамічна, думки про те, хто ж винуватець змінюються декілька разів, читається легко і швидко.
З мінусів — трохи дивна поведінка головної героїні Айси. Яка за першим покликом подруги, яку не бачила вже більше 10 років, біжить до неї. Та ще й тягне своє немовля. На хвилиночку, знаючи, що там буде небезпечно. І я кажу не тільки про погодні умови, а й про злочинців. Мені не вистачило саме розуміння того, чому Кейт була для неї аж такою важливою. Так, інші подруги теж приїздили на допомогу, але перш за все вирішували якісь свої питання з роботою, сім'єю. Виглядали більш дорослими (навіть попри проблеми Теї з алкоголем).
Але в цілому книга сподобалася. Гарна історія
14.02.2024
Ще одна нова книжка Рут Веа. Історія про 4 подружок, що зустрічаються через 15 років після закінчення коледжу, а привела їх на зустрічі одна темна таємниця. В дівчат завжди були кодові слова для того аби зустрітись одна з одною. І ось через 15 років троє дівчат отримують таке повідомлення. Вони виїздять негайно, і суть проблеми через яку всіх зібрали, виявляється не одразу. Не люблю історії про неслухняних підлітків, бо сама така не була, бунтарський характер, не правильні рішення та розплата за них – це мій найстрашніший сон. В цілому цікаво що ж саме сталось 15 років тому, що дівчата розтались після міцної дружби, що зібрало зараз їх через 15 років, але все дуже розтягнуто, а розв’язка занадто швидка і фантастична кінцівнка змушують поставити всього 3/5 балів. А ось оформлення книги дуже гарне, прям хочеться тримати книжку в руках подовше і отримуєш від цього максимум задоволення. Мені здається, що такими оформленнями ще більше людей захочуть читати книжки, на стільки все гарно виглядає.