В цій частині розслідування починається зі вбивства двох монахинь, зовсім молодої Камілли та вже дорослої Урсули, яка все життя поклала на служіння людям і кілька років працювала на благодійній місії в Індії.
Окрім того на арені зʼявляється труп невідомої іноземної жінки з ампутованими руками та ступнями, а також відрізаною шкірою обличчя. Як можу ці дві справи бути повʼязаними і хто міг так безжально вбити тих, хто служить Богу? Це звичайний маніяк, якийсь навіжений, чи це було організоване сплановане вбивство? І що ще криється за цією справою та чи справді прислужниці монастиря та їх священник такі святі і не мають, що приховувати?
Загалом сама справа виявилась дуже цікавою і я не думала, що кінцівка буде саме такою ? Ну і, звісно, не очікувала такого повороту в житті Джейн, авторка дуже цікаво пише, вже хочу читати далі! Моя оцінка дев'ять з десяти зірок ? (трішки не дотягнув цей твір до десятки)
У цій частині розповідь йде більше від Мори, відкривається минуле, навіть її особисте життя. Віктор мені відразу не сподобався, такий солодкий, що верне. З особистим життям героїнь трапляються теж певні зміни, тому стало цікавіше.
Сама історія жорстока і динамічна. Хто напав на черниць? Маніяк чи можливо це помста з минулого за скоєні гріхи однієї з них? Дуже цікаво це все закрутили, особливо сподобалась одна таємниця дівчинка.
Як завжди жахливі описи розтинів та нападів, цікава детективна лінія та розслідування. Сюжет плавно підштовхує до вбивці, загадки потроху розгадуються і стає зрозуміліше.
Мені ця частина сподобалась навіть більша за попередні, більш моторошна, більш заплутана, деякі моменти просто шокували, а фінал виявився неочікуваним та жахаючим, а сама історія постійно тримала у напрузі і в передчутті чогось неминучого.
У цій частині детектив Ріццолі розслідує вбивство послушниці в монастирі, та напад на черницю.
Усе, як завжди, дуже заплутано та не зрозуміло.
Авторка звісно молодець, що показує жінок на «чоловічих» посадах, але вона все одно навішує на своїх персонажок всі можливі «жіночі» проблеми. Бо вони жінки, вони мусять страждати.
Я була скептично налаштована, коли почала читати цю книгу, бо мені не дуже подобається манера написання авторки, де розвʼязка взагалі ніякого відношення не має до всього того, що було на 80% книги.
Але, це виявилася, як на мене, найсильніша книга з трьох прочитаних.
Хоча тут дуже багато моїх особистих «ні» в книгах (але не можу нічого сказати, бо все - спойлери).
Це книга, яку варто читати, якщо вам хочеться схуднути.
Бо їжа просто не встигає засвоюватися.
Нудить постійно.
І це напевно талант, що авторка так яскраво описує понівечені трупи та розтини?
Книга не для людей зі слабким шлунком.
А ще, сюрпрайз-сюрпрайз, - це різдвяна історія.