Спочатку я думала, що Перл буде слабкою героїнею. Її хлопець, Джейкоб, був повним придурком, і вона, здавалося, просто терпіла всі його погані вчинки. Я весь час думала: "Коли вона наретші візьме себе в руки, та піде від нього?» Хлопець був повним невдахою, і з якоїсь невідомої причини вона тримала його біля себе довго після того, як будь-яка поважаюча себе жінка відправила б його далеко і надовго. Але згодом, стається викрадення, і воно не лише змінює історію, та подальшу долю героїні, а й змінює її суть. Вона перетворюється на одну з найжорсткіших героїнь, яких я коли-небудь зустрічала. Коли людина відчуває небезпеку для свого життя, вона зазвичай постає перед вибором «бий, або біжи», так от Перл, однозначно, обирає - бий!
Також я можу зрозуміти чому Перл сподобався Кроу, адже після всіх тих звірст, які вона пережила, він здавався ангелом. (Хоча це далеко не так) Але можливо, я дивлюсь сильно глибоко, а тут закладений звичайний Стокгольмский синдром.
Перша половина книги - насичена подіями (наскільки це можливо в даному жанрі). Тому читати було досить цікаво, хоч і не завжди приємно. Але маю ВЕЛИЧЕЗНЕ запитання до перекладача: «Це що таке?». Так, мій словарни запас сильно збільшився після прочитання цієї книги, але я такого не просила. Це сильно впливає на сприйняття книги, та неймовірно її псує. Я думала, що не побачу ніде гіршого переклада ніж в «Блиск» - але ні, ось він. Я навіть не знала, що існує стільки синонімів назвам статевих органів.
Книга закінчується правдою яку дізнається Перл про свого хлопця, хоча я це розуміла протягом усієї книги, тому для мене - це не було несподіванкою. АЛЕ! Мені цікаво, що вона буде з цим робити, тому я продовжу читання цієї серії)
Пояснюю оцінку - бал я зняла за переклад, і 0,5 за надмірну кількість 18+ в кінці книги.
Почнемо з нашої героїні, Перл. О, Перл! Яка ж ти невинна, наївна і водночас неймовірно приваблива жертва обставин. Викрадена жорстоким і небезпечним босом мафії, вона швидко перетворюється з переляканої дівчини на... ні, не на сильну і незалежну жінку, а на об'єкт, який постійно потребує порятунку. І, звісно ж, це робить її ще більш привабливою для нашого головного героя.
Тепер перейдемо до ГГ. Ось він – втілення мужності, небезпеки і привабливості. В ньому є все, що повинно бути в типовому босі мафії з дешевих романів: холодний погляд, залізна воля і, звісно, бездоганний смак до дорогої білизни. Так, він одержимий білизною. І це не просто випадкове захоплення – це основа його персонажа! Хіба можна не захоплюватися чоловіком, який знає все про мереживо і ґудзики?
Сюжет... або те, що авторка називає сюжетом. Викрадення, муки, зваблення, страждання – і так по колу. Весь цей калейдоскоп подій нагадує мені дешевий серіал, де сценаристи намагаються втримати глядача постійним нагнітанням драматичних ситуацій, не переймаючись логікою чи глибиною персонажів.
Діалоги між персонажами – це окрема насолода. Вони настільки наповнені кліше, що я не могла втриматися від сміху. Іноді здавалося, що герої просто зачитують репліки з "порадника для романтичних сценаристів". Наприклад, кожна сцена зі спробою зваблення або погроз звучала так, ніби її написав підліток, який надивився занадто багато драм.
Але найцікавіше – це розвиток стосунків між Перл і Картером. Замість глибоких емоційних змін ми отримуємо якийсь абсурдний симбіоз насильства і прив’язаності. Здається, що авторка намагалася показати складність людських почуттів, але результат більше схожий на незрозумілий хаос.
Іронія в тому, що незважаючи на всі ці недоліки, книга все-таки має якусь дивну привабливість. Можливо, це той самий ефект "настільки погано, що аж добре". Ви не можете відірватися від читання, спостерігаючи, як герої знову і знову наступають на одні й ті самі граблі, і думаєте: "Ну що ще може піти не так?"