Особливо сподобалася структура книги: деякі розділи оформлені як сценарій, який читає героїня — і він ніби привідкриває читачу майбутні події. Авторка використовує дуже цікавий прийом: історія в історії, або скоріше — книга в книзі. Адель (героїня) знайомиться зі сценарієм, у якому жінка читає книгу, знайдену в подібному котеджі й за схожих обставин. Події з цієї книги повторюються у сценарії, а далі — в житті самої Адель. Це створює напругу й інтригу, яку важко описати словами — просто вау!
Моментами я не могла відірватися. Як часто буває з хорошими трилерами — постраждав мій нічний сон, бо треба було прочитати «ще трохи». Фінал сприймається по-різному, але особисто мені він здався цілком нормальним .
Якщо любите психологічні трилери з оригінальною структурою та атмосферою — дуже раджу.
Уявіть собі глухі ліси Ірландії, одинокі хатинки в лісі, а навкруги лише дерева. Уявіть, що вас найняли актрисою, щоб зніматися у фільмі жахів у цьому місці. Уявіть собі, що ви єдина жінка з величезною командою чоловіків у цьому віддаленому куточку без стільникового зв’язку чи транспорту. А тепер додайте сюди ще дивні анонімні попередження, неочікуванні знахідки та незвичайні дежавю. Моторошно? Це тільки початок…
Адель Рафферті – акторка, яка після інциденту на її останньому знімальному майданчику в Ірландії переїжджає до Лос-Анджелеса, щоб побудувати життя в країні, яка не чула про те, що сталося. Однак це виявляється важчим, ніж вона уявляла. І ось, вона уже готова кинути акторську діяльність, коли несподівано отримує дзвінок, який занадто хороший, щоб бути правдою.
Хочу одразу зауважити, що це божевільний трилер, із розряду тих книг, читаючи які, весь час запитуєш «що тут у біса коїться» Просто вдумайтесь: Хронометраж — це надзвичайно напружений та атмосферний психологічний трилер/жахастик із захоплюючим сюжетом, який зосереджується навколо створення незалежного фільму жахів (Final Draft), сценарій якого заснований на книзі під назвою First Draft. Здається заплутаним (можливо й не здається), але повірте, це дуже цікаво та незвично.
Також потрібно сказати, що розмір книги - понад 500 сторінок (для трилера це зазвичай забагато), але вона ніразу не здалась мені затягнутою чи нудною.
Можливо, я б і не порадила цю книгу всім, але я від неї отримала чистий кайф. Це був як ковток свіжого повітря серед заїжджених сюжетів трилерів. Щось таке незвичне, що не відпускало мене до останньої сторінки. А ще я б з задоволенням глянула екранізацію цієї книги, адже це було ну дуже кінематографічно.