Ідеальна пара

Коли взялась читати цю книгу, навіть не звернула увагу, що імʼя авторки мені вже знайоме. І лише в процесі читання зрозуміла, що й стиль схожий, і навіть якось оформлення книг перегукується, але що привернуло увагу найбільше — це те, що події відбуваються на острові Нантакет. І тут я пригадала, що вже читала про нього і це була книга «28: наступного літа в той самий час» цієї ж авторки. Але жанри різні.
⠀
Бо «Ідеальна пара» — це детективна історія. Селеста та Бенджі одружуються на острові Нантакет. Має бути дуже пишне весілля, яке запамʼятається всім. Але запамʼятовується всім не весілля (бо воно й не відбувається), а вбивство — старшої дружки нареченої. Вранці перед церемонією її знаходять втопленою: це нещасний випадок чи її вбили?
⠀
Особливість цього детективу в тому, що авторка дуже заглиблюється в історії героїв, їхні почуття, життєвий шлях. Вона приділяє центральним персонажам багато місця, а особливо Селесті, тож інколи в мене навіть виникало відчуття, що я читаю не детектив, а роман. Але все ж таки маємо вбиту та дві родини і їхніх друзів, а в тих — повні шафи скелетів. І двоє працівників поліції намагаються зʼясувати, що сталось насправді.
⠀
Цікаво, що описані різні часові проміжки, деякі події відбуваються напередодні весілля і вони дозволяють краще зрозуміти хронологію того, що відбувалось до вбивства; інші — у день, коли весілля мало бути і це переважно допити людей; але ще інші — задовго до весілля, які розкривають давніші скелети в шафах членів родин і які підкидають читачам наживку, що і в цього був мотив, і ця його теж мала. І так авторці вдалось підігріти ще більше інтерес до історії і зробити підозрюваними майже кожного.
⠀
Я не здогадалась, що саме сталось. Винуватцем була людина, на яку я взагалі не думала. Тож авторці вдалось дуже все заплутати, хоча, думаю, уважний читач здогадається, що і до чого.
⠀
Було тут і кілька людей, яких я взагалі не підозрювала, просто не могла уявити їх на місці вбивць, адже вони видались мені дуже добрими та світлими, людьми, які переживають свої важкі моменти в житті. Героїв у книзі, до речі, багатенько і я спочатку навіть не всіх запамʼятала. Але потім все ж таки основний фокус тримався на головних персонажах і відслідковувати їх стало легше. Мені не дуже сподобалась в книзі Селеста — якась дуже нерішуча й зрештою, як на мене, своїми діями вона тільки гірше зробила собі ж. Це вже друга книга авторки, яку я читала, де герої не можуть розібратися у своїх почуттях нормально і все ж таки зробити такий вибір, щоб просто бути щасливими.
⠀
‼️У книзі є тригарна тема: зрада. Тож, зрозуміло, що комусь ця історія може не сподобатися.
⠀
Хочу також відзначити, що авторка чудово пише. Читати було легко і цікаво. Однак у книзі багато описів, вони деталізовані назвами місць, пісень, брендів — щось трішки у стилі Кінга, але не так сильно. Особисто мені таке подобається, але знаю, що декому — ні. Попри всі ці описи, мені було цікаво і я захоплено читала книгу й хотіла більше дізнатися не тільки про те, хто стоїть за вбивством Мерріт, але й про життя інших героїв, наскільки авторка привернула увагу до них.
⠀
Окремої уваги заслуговує опис острова Нантакет — відчувається, що авторка не просто описує це місце для атмосфери, але й любить його і дуже добре знає.

Люблю я книги, які з кожною прочитаною сторінкою все більше затягують тебе у себе та не відпускають. «Ідеальна пара» Елін Гільдербранд одна з таких.

Спочатку я побачила трейлер серіалу на Netflix (всього 6 серій), а потім ВСЛ написали у себе на сторінці про вихід книги, і я зрозуміла, що прочитаю її, а тоді вже перегляну екранізацію. Зрештою, дуже часто фільми та серіали трохи відрізнаються від початкового задуму автора.

Одразу скажу, що історія мені дуже сподобалася. Я обожнюю трилери, у яких розслідують загадкові справи та вбивства. Візьмемо, наприклад, книгу «Ідеальна пара». Розпал весільного сезону на мальовничому острові Нантакет, що в штаті Массачусетс, відома та багата родина нареченого, яка не жаліє коштів на організацію ідеального святкування. І все могло б бути чудово, якби на ранок в день весілля старшу дружку не знайшла мертвою у воді поблизу маєтку.

І тут починається найцікавіше. Ледь чи не у кожного з героїв у шафі знаходиться скелет, про який вони не хочуть розповідати. І одна з цих таємниць може бути основною причиною смерті старшої дружки.

У книзі 520 сторінок, але вона читається швидко, тому що дуже цікаво та легко написана. Сюжет не банальний, історії цікаві, і фінал, як на мене, теж добре продуманий.

• Сьогодні її рецептори відчувають смак найкращих вин світу, і це його бентежить. Адже коли починаєш із найкращого – попереду тільки розчарування.

• Оце, підозрювала вона завжди, і буває, коли люди довго не лягають спати: репутації брудняться, надії та мрії руйнуються. Що їй завжди казали Мак і Бетті? «Після півночі нічого хорошого не відбувається».

• Селеста дивиться на Мака і Бетті, котрі, як завжди, сидять навпроти: батько обіймає матір за плечі, мати поклала батькові руку на коліна. Селеста їм заздрить. Вона не хоче грошей. Вона хоче кохання.

Are You All Good? – breathe

Назва книги уже іронізує з того, що буде в ній відбуватися.
Бо «Ідеальна пара» хоч і детектив, але основна роль тут відведена темі стосунків.

У нас є не одна, а одразу кілька пар, які збираються разом, щоб відсвяткувати весілля Бенджі та Селести.
Розкішний будинок родини нареченого на узбережжі океану, заздалегідь розпланована й навіть відрепитирувана церемонія, багаті й стильні гості, все красиво, шикарно, як у кіно, і таким має бути й саме свято. Аж поки вранці в день весілля не знаходять мертвою старшу дружку. І ось із цього моменту паралельно із розслідуванням ми спостерігаємо, як ідеальні на позір пари дістають свою брудну білизну й випускають скелетів із шафи. І це вже цікавіше, ніж сама детективна лінія.

Мені сподобалася книга, це 4+, бо гарно була передана атмосфера курортного містечка, місцевого відділку поліції, вдало підкреслені деталі, не перенасичено персонажами й зайвими відступами. Цю історію гарно читати за один раз, бо мені доводилося відриватися й від цього темп оповіді для мене сповільнювався. Але це вже май фолт.

Мені відгукувалося багато думок і дилем, над якими міркувала головна героїня. Вона була досить реалістична й практична, і на відміну від «казкових» героїнь, які одразу можуть усе кинути заради кохання, вона мислить тверезо, як жива людина.

Ну, і для авторки це вже, здається, 21 книга, тож відчувалася «набита» рука.