Книга написана в форматі чату в грі між друзями, також тут є звіти, досьє і листи, які передавав цей агент своєму керівництву. Дії відбуваються в декількох часових проміжках і вони трохи перемішані (тобто на початку йдуть досьє на всіх хакерів, тобто ми розуміємо, що їх викрили).
Книга доволі підліткова і в дечому наївна. Мене трохи здивував момент, що ці хакери дуже слідкували за своєю анонімністю і щоб їх не викрили, але в цій грі, в якій вони знайомляться, вони були зареєстровані під своїми справжніми іменами.
Книга в дечому схожа на “Завтра, завтра, завтра” Габріель Зевін. Тут також було декілька описів немов зсередини комп'ютерної гри, в яку грають головні герої.
Мені здається, ця книга якраз написана більше для підлітків, і людям яким цікава тема комп'ютерних ігор і хакерів, мене зараз ця тема не дуже цікавить тому мені було не дуже цікаво читати. А ще не сподобалось згадування наприкінці книги Едварда Сноудена, найвідомішого викривача в історії, який опублікував секретні документи американських спецслужб, а зараз він “живе у вигнанні” у москві.