0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Іди, вартового постав

Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книжку «Іди, вартового постав»

Продовження культової історії, що здобула Пулітцерівську премію

Двадцятишестирічна Джин-Луїза Фінч повертається до свого рідного дому, аби провідати старого батька. Та повернення до старих спогадів та людей з минулого неочікувано викликають у неї чимало болючих ремінісценцій, які провокують розкриття давно забутих таємниць із минулого. 

Жінці проливається неочікувана правда про її родину на тлі напруженості щодо громадянських прав і політичних потрясінь, які змінили Південь і все, що було таким близьким для неї з самого дитинства, починає набувати інших обрисів. Джин-Луїзі необхідно пережити таку складну, але необхідну подорож із ілюзорного дитинства до жорстокої реальності дорослого життя… 

Чому варто прочитати книжку «Іди, вартового постав»?

  • Контроверсійне продовження культового роману «Вбити пересмішника», яке прийнято вважати першою чернеткою до нього.
  • Епохальний роман, події в якому розгортаються за двадцять років після подій у «Вбити пересмішника», за який авторка здобула Пулітцерівську премію.
  • Історія в «Іди, вартового постав» детальніше розкриває стосунки між Аттікусом Фінчем та його донькою, а також проливає світло на трагічні сторінки американської історії пов’язані з расовим гнітом. 

Про авторку:  

Гарпер Лі – американська письменниця та лавреатка Пулітцерівської премії. У 1957 році Гарпер розіслала видавництвам рукопис твору  «Іди, вартового постав», який згодом трансформувався в роман «Вбити пересмішника», в якому авторка зашифрувала чимало автобіографічних подробиць. Книжка вийшла в 1960 році і миттєво стала міжнародним бестселером, який також здобув Пулітцерівську премію та був успішно екранізований. У 1966 році президент Ліндон Б. Джонсон призначив Лі членкинею Національної ради з мистецтв.

 

 

Відгуки і рецензії читачів
Анастасія 01.08.2024
Цей текст «Іди, вартового постав» Харпер Лі називають продовженням книжки «Вбити пересмішника», але сприводу цього точаться суперечки. Особисто для мене «Вбити пересмішника» - це найкраща книжка, я її рекомендую всім, я її читала кілька разів, і вона як зразок моїх вподобань. Але «Іди, вартового постав» геть відрізняється від ніби як першої частини. Як пояснення цього – рідні Харпер Лі зауважують, що знайшли просто чернетки, а не оригінал твору вже після смерті авторки, і тому текст не відредагований і можливо не доведений до кінця, а просто виданий книжкою. Але мені в душі здається, що це все-таки обман, і цей твір написав хтось інший аби отримати гроші з видання. В другій частині відсутній як такий цікавий сюжет, динаміка, а герої, які були позитивні, стали навіть мерзенні і повним розчаруванням, як для мене так і для головної героїні, хоча і вона сама мені вже не подобалась так як у «Вбити пересмішника», від харизматичної, позитивної, активної та розумної дівчинки майже нічого не залишилось. Можна все спихнути на час, що минув, на зміни в політичному житті суспільства, але, як на мене, це просто зовсім інша книжка зі схожими героями, але зовсім іншим світосприйняттям і поведінкою. Тому я раджу прочитати цю книжку аби зробити висновки для себе і сформувати власну думку.
Олена 03.07.2024
Це продовження славнозвісного бестселера "Вбити пересмішника". Точніше там усе заплутано, і це просто видані чернетки, які були написані до відомого і улюбленого всіма роману, але події там хронологічно відбуваються пізніше. У цій частині головна героїня виростає... і нічого цікавого, насправді, не відбувається. Вона часто свариться з батьком, з нареченим, з іншими персонажами. Так, впертість і бажання доводити свою думку в неї залишилось. Але увесь чар дитячого світобачення героїня втратила. І це сумно, це розчаровує. Та й вона сама розчаровується в батькові, бачить, що він таки зраджує своїм ідеалам. Або просто часи такі настають. Здається, саме так нам хоче пояснити зміни авторка.
Сюжету як такого особливо немає, психологічний драматизм відсутній, на відміну від "Вбити пересмішника", забагато політики і розмов про неї, мудрість взаємин між людьми відступає на другий план. Єдине, що хоч якось ще перегукується з раніше виданим романом - це гумор і дотепність головної героїні. Але й вона не дотягує до своєї дитячої версії за енергійністю і харизмою. Можна прочитати, щоб скласти свою думку, але точно не очікуйте такого ж ефекту, як від "Вбити пересмішника".
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*