Анотація зацікавила. От деколи хочеться легкого чогось почитати, але такого, щоб було і цікавим, і драйвовим, і яскравим. Цей цикл саме такий.
Коротенькі розділи і величезна маса таємниць вже з перших сторінок захоплюють з головою, і ти не встигаєш зрозуміти, що вже дочитуєш книгу, а день майже минув)
За розвитком стосунків Айворні з братами Готорнами (о, там ще та сімейка!) цікаво спостерігати, а чого очікувати від наступної сторінки – абсолютно не зрозуміло.
Як результат, маємо дуже цікаву книгу, може і не глибоку, але точно таку, що здатна розважити і відволікти, подарувавши кілька прецікавих вечорів.
Книга сподобається любителям динамічних історії, тим, хто любить детективні сюжети, розгадування загадок, троп «будинок з таємницями».
Однозначно варта своїх коштів і часу, витраченого на читання!
Оформлення книги приємне, якість друку та паперу також на рівні, тож вона переживе точно не одне прочитання, що теж важливо.
Книга яка має вам сподобатись....ці ігри спадкоємців...)
Персонажі цікаві, повні загадок. Дуже цікаво дізнатися як же Айворі пов'язана з Готорнами.З цією історією вам точно не буде нудно, з кожною сторінкою нам відкривається щось нове.
Також це виявляється не маленька серія, але на скільки я знаю можна прочитати лише 3 головні. Маю надію, що найближчим часом придбаю собі 2 частину, хоча й побоююся, що цей жанр важко даватиметься мені.
P.S. іноді можуть пробігати мурашки, будьте обережні.
Книга мені неймовірно сподобалася. Навіть не знаю до якого жанру її віднести. Це не фентезі, не триллер, не детектив. Це книга-гра, книга-головоломка. З перших сторінок вона захоплює і не відпускає до самого кінця. Мені сподобалось головна героїня Айворі - кмітлива дівчина, яка любить логічні задачі. Вона смілива, ризикована та азартна. Жити в маєтку з невдоволеними родичами Тобіаса Готорна і при цьому почуватися впевнено, не кожен так зможе. Айворі гідна спадкоємиця, вона не вибачається за вибір мільярдера, не применшує своє значення, а просто бере від життя те що воно їй дає.
Брати Готорн - загадкові, багаті, харизматичні та дуже красиві. Хто ж перед ними встоїть? Авторка ніби хотіла показати читачам любовний трикутник, але як на мене його не було. Доторки, натяки, погляди і один-єдиний поцілунок важко назвати любовною лінією.
Таємниця - остання гра Тобіаса Готорна. Це справді було цікаво. Весь час намагалась відгадати загадку, але всі мої припущення були хибні. Нажаль, я не дуже люблю відкриті фінали, мені хочеться отримати відповіді на всі питання. А в цій книзі вони ніби є, але в одночас наприкінці питань більше ніж відповідей.
Що тут по сюжету? Сімнадцятирічна Айворі живе разом зі своєю старшою сестрою (у них один батько але різні матері), живуть бідно, мати самої Айворі померла. І тут одного дня виявляється, що найбагатший чоловік у штаті Техас залишив їй величезний спадок? Вона ніколи з ним не була знайома, не розуміє, чому так, ну а родичі цього чоловіка просто в шоці, адже очікувалось, що він свій спадок залишить чотирьом онукам?
Звісно, це все не просто так, адже Тобіас Готорн все життя грав в загадки зі своїми онуками і є вірогідність, що це все його чергова гра.
Тепер Айворі разом з чотирма онуками Готорна (дуже крутими і привабливими) намагаються розвʼязати цю загадку, одночасно з цим вона намагається змиритися зі своєю новою роллю найбагатшої підлітки в країні.
Для мене це тверда 8/10, було класно і захопливо, хочу більше напруження і роману між Айворі та якимось із братів?
Якщо хочете захопливого читання, коли неможливо відірватися, - рекомендую!
Айворі сирота, що має перед собою ціль вступити в коледж і здобути хлібну професію. Вона намагається бути не дуже помітною і зберігати баланс між роботою та навчанням. Проте всі її плани летять псу під хвіст, коли до кабінету директора навідується один із найзаможніших спадкоємців країни Грейсон Готорн і каже, що його померлий дідусь вніс її в заповіт. Але для чого мультиміліонеру це роботи, адже вони не знайомі і жодного зв'язку між ними немає. Чи все таки зв'язок є?
Незважаючи на те, що «Ігри спадкоємців» Дженніфер Лінн Барнс розраховані на 16-18-річних, мені цю історію було цікаво читати. Дуже часто я уявляла собі, як круто було б екранізувати книгу й підібрати цікавих акторів на головні ролі. Протягом читання ще згадувалися фільм «Смертельний лабіринт» та серіал «Ключі Локів», тому що десь атмосфера книги нагадує ці стрічки.
Було дещо, що здалося мені трохи дивним. Айворі до трьох братів звертається на «ти» і лише до одного на «ви». Різниці у віці майже немає, тому цей момент не до кінця зрозумілий. Звісно ж, на саму історію це ніяк не впливає, але в процесі читання кожен раз викликав здивування.
Бачила, що вже вийшло продовження, а саме книга «Спадок Готорна». Враховуючи, як закінчилася перша частина, передбачити сюжет другої не так складно. Але я в будь-якому разі, я хотіла б її прочитати, тому що хімія між братами та Айворі класно прописана, а ще мені не дають спокою деякі мої припущення щодо батька головної героїні.
До речі, маєте свого улюбленого брата? Я от найбільше схиляюся до Ґрейсона та Ксейдена. Гумор останнього – шикарний!
• Іноді речі, які спочатку здаються дуже різними. насправді за своєю суттю абсолютно однакові.