Імператори Візантії
«Імператори Візантії» Кевіна Лайґо — історичний нонфікшн про Східну Римську імперію, побудований на життєписах дев’яноста двох правителів. Від Константинової династії до падіння Константинополя 1453 року Лайґо розглядає, як отримували й утримували імператорську владу. У розповіді є і тривалі династії, і короткі періоди, коли правитель мусив утвердитися без такої опори.
Династії та правителі поза ними
Розділи про династії Юстиніана, Іраклія й Палеологів стоять поруч із частинами про нединастичних правителів та узурпації. Між династичними періодами автор виокремлює двадцятиріччя від 695 до 717 року. За такою побудовою можна простежити, коли зміна володаря відбувалася в межах родини, а коли часта зміна імператорів сама стала прикметою доби. Лайґо залучає історії і чоловіків, і жінок, які правили імперією. Через їхні біографії він переходить від боротьби за престол до питань віри, мистецтва й політики двору.
Латинський Константинополь і Нікейська імперія
Ближче до кінця автор окремо розглядає Латинський Константинополь, імперію у вигнанні та Нікейську імперію. Тому в хронології є відтинки, які накладаються один на одного. Захоплення столиці 1204 року змінює географію оповіді, і за боротьбою за владу треба стежити в кількох місцях. Після цього Лайґо повертається до Константинополя й доби Палеологів.
Книжка підійде читачам історії Візантії, яким зручніше почати з біографій і через них орієнтуватися в політичній хронології. До змісту можна повертатися за окремою династією, за періодом зміни влади або за історією столиці.