Історія ведеться від особи дівчини, Устини, яка ще в дитинстві потрапила на панщину. Дівчина сирота, от її і віддали до панського двору. Ось так Устина і зростала у чужих людей, де до неї і діла ніякого не було нікому. Але вона навіть і не думала, що то було прекрасне буття.
Адже життя садиби змінилося в один день, коли з навчання повернулася онучка господарки будинку. І от тут бідні люди пізнали по чому фунт лиха.
Чому, чому, а знущатися з людей та показувати свою злість та огиду - панночка у своєму інституті навчилася.
І вся повість пронизана несправедливістю, злом та безвихіддю. Але саме таке життя і було в ті часи.
Читати історію досить тяжко через специфічну староукраїнську мову, але все одно повість дуже сильна як емоційно, так і психологічно.