0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Інтернат

(0 голосів)
Сповістити про наявність
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книжку «Інтернат»

«Ми ж тут усі, якщо подумати, як в інтернаті живемо. Кинуті всіма, але нефарбовані. Кому що перепаде – те й носимо» (Сергій Жадан, «Інтернат»).

Три зимові дні 2015 року, Донбас. Тридцятип'ятирічний вчитель Паша – людина, яка з усіх сил намагається не висовуватися і вдавати, що життя продовжується як завжди, навіть коли жах війни охоплює його місто. Він вирушає в подорож, щоб забрати свого племінника з інтернату на окупованій території. 

Потрапляючи в зону бойових дій, перетинаючи мінливі кордони та укладаючи непрості союзи, Паша усвідомлює, кому він насправді відданий, у дедалі відчайдушнішій боротьбі за те, щоб врятувати Сашка і повернути його додому.

Цей роман – спроба показати російсько-українську війну очима не військових, не журналістів, не політиків, а саме пересічних українців, які знаходяться на лінії фронту. Про їхній вибір і відсутність у них вибору, про їхню позицію і відсутність у них цієї позиції, необхідність брати на себе відповідальність і відсутність звички брати на себе відповідальність. 

Чому варто прочитати «Інтернат»?

  • Найкраща книга 24 Форуму Видавців у номінації «Сучасна українська проза» (2017), також роман увійшов до короткого списку «Книга року ВВС 2017».
  • Щоб краще зрозуміти мешканців Донеччини та Луганщини й атмосферу, у якій вони жили, починаючи з 2015 року.
  • Літературні критики та читачі часто називають «Інтернат»  «головним романом про війну».

Про автора:

Сергій Жадан – український поет, прозаїк, есеїст та перекладач. Фронтмен рок-гурту «Жадан і Собаки», громадський діяч та волонтер. Опублікував понад два десятки книжок, серед яких є поетичні збірки, збірки оповідань та романи.

Характеристики
Видавництво Meridian Czernowitz
Оригінальна назва Інтернат
Кількість сторінок 336
ISBN 9786178024017
Теми художня література
Автор(ка) Сергій Жадан
Теги:
підлітки роман російсько-українська війна сучасна проза українська література український автор
Відгуки і рецензії читачів
Лець Оксана 23.07.2024
Донбас. Війна. Головний герой, Паша, 35-річний вчитель української мови, вирушає до захопленого міста, щоб забрати свого 13-річного племінника Сашу з інтернату. Паша аполітичний і ненавидить політику, але не може залишити Сашу в біді. Незважаючи на хворе серце і травмовану руку, він змушений пройти через зону бойових дій, щоб повернути племінника додому.

Разом із героєм ви пробиратиметеся через місто, де йдуть бої, ховатиметесь від обстрілів та чекатимете в ярах, поки пройде військова колона. Ви відчуватимете страх, нервуватимете та лаятиметесь.

А потім опинитеся посеред засніженого поля з почорнілою кукурудзою, яку ніхто не зібрав, сам-на-сам із думками про те, що залишилося "там". Хтось приходить, щось робить, рекомендує, а потім іде, залишаючи місцевих жителів з власними проблемами.

Роман, написаний у 2017 році, зараз сприймається ще болючіше з огляду на сучасні події. Він настільки реалістичний і глибокий, що проливає світло на ситуацію в Україні, яку так часто ігнорував західний світ.

"Нікого не шкода. Нікого не шкода. Нікого не шкода," — повторює головний герой, але чому тоді трусяться руки? Шкода і малого, і офіціантку, і таксиста, і фізрука, і жінку в шубі. Шкода всіх, навіть тих, хто тут ні до чого.
Халолій Світлана 22.03.2024
Коли старий батько наказує Паші відправитися до інтернату, щоб забрати малого внука додому, Паша не дуже захоплюється цією ідеєю. Але розуміє, що або піде він, або старий відправиться в путь сам. Тому Паша збирає невеликі пожитки в ранець, натягає зимову куртку, взуває зимові черевики і вирушає в саме пекло.

Протягом усього процесу читання у мене не сходили мурахи зі шкіри. Хоча книга і невелика за об`ємом, але це точно не той твір, який ти ковтаєш за кілька годин. Кожна сторінка, кожен рядок, кожне речення давалося так тяжко, як ніяка книга у моєму житті. А все через те, що це реальні події, які відбуваються з реальними людьми в сучасній Україні. У твоїй рідній країні.
Читати про пустощі, розбомблені території, людей які сидять на своїх нечисленних пожитках (а рятують вони все що можуть) в надії на щось. Вони навіть не знають на що саме. Чи повертатися до власних домівок під чужий прапор, чужу мову, чужу владу - так для них вони ніхто. Чи вибиратися зі своєї рідної землі, з місць де вони провели все своє життя, і їхні прадіди провели тут же своє життя і відправитися кудись не знати куди - так кому вони там потрібні.

Таке відчуття, що читаєш якусь антиутопію. Але потім згадуєш, що це відбувається зараз у твоїй країні і стає страшно.

Худякова Юлія 25.02.2024
"Варто було потрапити сюди, в середину пекла, аби відчути, як багато ти мав і як багато втратив". Для мене ця цитата стала головним лейтмотивом твору. Людина ніколи не цінує те, що має, поки не втратить.

Інтернат для мене - книга про виживання під час війни. Тут не важливо, який ти маєш соціальний статус, міста перетворюються на попелища завдяки окупантам. Вони приходять і змінюють владу, зривають прапори, намагаються силою підкорити. У книзі згадуються колабаранти, люди, яким всерівно, при якій владі жити.

Роман наповнений сіро-чорними фарбами і духом смерті. Виживати намагаються всі: від людей до бродячих тварин, які шукають їжу і нею може стати і сама людина.

Головний герой для мене дуже показовий, адже він боїться висовуватись і діяти, щоб вплинути на ситуацію на роботі, в особистому житті. Але разом з тим він вирушає у небезпечну мандрівку, щоб забрати племінника з інтернату. Протягом поїздки він змінюється, багато в чому впливає на нього племінник.
За цей час він проходить окупованим містом і ми спостерігаємо зарева від обстрілів. Часто люди не знають, як діяти і пересиджують обстріли у підвалах багатоповерхівок. Картина після прильоту по вантажівці в лісі створює гнітюче відчуття, ніби смерть ходить по слідам героїв.

Книга багато в чому нагадала, як ми діяли, коли почалась повномасштабна війна. Це по суті та ж війна, але новий її етап на всій території України.

Втомлений медперсонал в лікарні рятує бійців з останніх сил, адже ті надлюдські навантаження забирають останні сили.

Книга дуже сильна і вартує уваги читачів. З її допомогою я відкрила для себе Сергія Жадана як прозового автора.
Ольга Федорів 10.01.2024
«… у вашій країні історію вчити - як рибу ловити: ніколи не знаєш, що витягнеш. … Я б вам радив обережно поводитись з історією. Історія, знаєте, така штука … яку ніхто не має права у вас відібрати.»

Історія відбувається десь на Донбасі в не названому місті у січні 2015 року. Нема потреби визначати місто, адже такі події могли трапитись будь-де: поведінка окупанта і прибічників була однаковою всюди, як і переживання, страхи, безпомічність жителів, які хотіли вижити.

Учитель Павло живе на околиці та їде в місто, щоб з інтернату забрати племінника. Шлях туди і назад триває три безкінечні дні. Все ускладнюється тим, що українську армію витісняє ворог. Люди діляться на «наших» і «ваших». Хто до якого табору належить не відомо. Але з приходом нової «адміністрації» та неідентифікованих людей зі зброєю страшно усім. Не знати яка в тих, хто раптово отримав владу, буде причина позбиткуватися чи похизуватися можливостями.

Павло не вирішив і не збирається вирішувати на чиєму він боці. Він лише «виконує свою роботу», не воює і «нікому нічого не зробив». Проте на війні немає місця пасивній бездумності. Якщо не ти, то за тебе вирішать інші. І, дай Боже, щоб це було вірне рішення.

- Хочу знайти її коли це все закінчиться.
- А з чого ти взяв, що це все закінчиться?
- Ну, має ж воно колись закінчитись.
- Думаєш?
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*