Звісно ж у Каталіни від цього підгорає. Мудаків ніхто не любить!
І от Каталіні потрібно полетіти до Іспанії на весілля своєї сестри. Але є велике «але».
Якщо вона приїде додому одна (а вона нині самотня леді), то навіть не зрозуміло як відбиватися від гострих та неприємних запитань рідні про її особисті справи.
Та ще й її колишній буде шафером і в супроводі нової коханої.
А вона сама. Каталіна не може дозволити собі стати «тією, кого жаліють».
Тому дівчина вирішує знайти собі фіктивну пару.
І так виходить, що в телефонній розмові з мамою саме Аарон влазить не в той момент, і тепер саме його мама вважає новою пасією доньки.
І от тепер на них чекає подорож до Іспанії.
Книгу умовно можна поділити на три частини.
Перша - це сюжет «від ненависті до кохання». Ця частина була така довга, що я не розуміла, коли ж вони вже в ту Іспанію полетять, бо читати цю нудоту вже не сила.
Друга - «fake dating». Тут уже була Іспанія, і все було досить непогано.
Третя - постійні гойдалки «я можу/не можу бути з ним». Це той момент, коли автор не може зупинитися, і пише просто, щоб було багато тексту.
Але ж це уже не часи Діккенса, коли платили за кількість слів.
Книга відверто втомлює. Дуже невиправдано все затягнуто.
Та і персонажі мене не зачепили.