Головний герой, Тімоті, єдина людська істота в Будинку, і саме хлопчик має записати хроніку Родини, щоб вона не зникла. А родина ця досить цікава – тут і тисячолітня мумія, і привиди, і духи, які можуть вселятися в інших людей. Усі дуже різні, але хочуть лише одного – щоб їх не забули.
Книга не стільки про сюжет, скільки про атмосферу. Події відбуваються в жовтні, в переддень усіх Святих, коли уся нечисть збігається до дивного будинку, щоб повеселитися разом. Тут багато веселощів, багато ігор, багато історій.
Книга написана дуже красиво, її неможливо читати швидко. Адже усі ці епітети, красиві вирази, філософські думки, не дають швидко перегортати сторінки, усе хочеться посмакувати, над усім хочеться подумати.
Книга ідеальна для читання до Геловіну.
Обов’язково перечитаю ще раз книгу напередодні Геловіну наступного року.