Відгуки і рецензії читачів
07.05.2024
Дуже сподобалася книга! Так, написана легко, так, невелика за обсягом. Але дуже насичена. Коли читаєш, відчуття ніби ти сам замість головного персонажа натрапив на це кафе й спілкуєшся з його господарями, ставиш собі ті питання, які ставлять головному герою. Й намагаєшся знайти на них відповіді. А й справді, «Чому ми тут?».
Ця книга змушує порпатися в своїх думках, істинних бажаннях; зупинитися на мить, озирнутися й чесно відповісти самому собі: «Чи дійсно я там, де я хочу бути? Чи справді я займаюся тим, що мені подобається?». Універсальної відповіді на це питання немає, й на кожному етапі нашого життя ці питання матимуть різні відповіді. Однак, основне, що варто усвідомити прочитавши цю книгу - ніколи не пізно зупинитися й вслухатися, почути себе.
В постійній гонитві за нав’язаними суспільством речами, ми втрачаємо себе, власні принципи, цілі й бажання. Починаємо приймати моду за власний стиль. Ця книга дає змогу переоцінити все, що ми маємо, віднайти істинні мотиви й місію кожного з нас. Часом, не хочеться в це вникати, бо так простіше нашому мозку, але до певного моменту. Коли чаша буде переповнена, ми «загубимося й натрапимо на кафе, яка взялося нізвідки». Й відтоді матимемо два шляхи: або жити, як жили раніше, або змінюватися. Вибір за нами.
Ця книга змушує порпатися в своїх думках, істинних бажаннях; зупинитися на мить, озирнутися й чесно відповісти самому собі: «Чи дійсно я там, де я хочу бути? Чи справді я займаюся тим, що мені подобається?». Універсальної відповіді на це питання немає, й на кожному етапі нашого життя ці питання матимуть різні відповіді. Однак, основне, що варто усвідомити прочитавши цю книгу - ніколи не пізно зупинитися й вслухатися, почути себе.
В постійній гонитві за нав’язаними суспільством речами, ми втрачаємо себе, власні принципи, цілі й бажання. Починаємо приймати моду за власний стиль. Ця книга дає змогу переоцінити все, що ми маємо, віднайти істинні мотиви й місію кожного з нас. Часом, не хочеться в це вникати, бо так простіше нашому мозку, але до певного моменту. Коли чаша буде переповнена, ми «загубимося й натрапимо на кафе, яка взялося нізвідки». Й відтоді матимемо два шляхи: або жити, як жили раніше, або змінюватися. Вибір за нами.