Незважаючи на те, що в цій частині немає звичної нам планети Ракіс (Дюни), вона все ще присутня в думках та планах майже всіх головних героїв. В цій частині більше всього уваги зосереджено на протистоянні двох жіночих сестринств - Всечесних Матрон та Бене Гессерит. Багато чого читач може дізнатися про внутрішню "кухню" загадкових жінок з їх розплідницькою програмою та побутом.
В цій книжці досить багато часу приділено метаморфозам. Рідна планета Бена Гессерит перетворюється на нову пустелю для виживання хробаків, її соковиті сади та луки мають висохнути заради того, щоб можна було отримати новий урожай необхідного меланжу, а море має і зовсім зникнути, залишивши по собі пустку. Мати Настоятелька мая приймати важкі для себе рішення: розсилати кораблі в інші незвідані космічні далечіні, щоб забезпечити виживання сестринства, спостерігати за тим як фактично гине її планета. Цю жінку багато чого непокоїть в той час як Всечесні Матрони знищують цивілізації та захоплюють планету за планетою.
В кожній частині завжди тонкою ниткою протікає тема релігії, але навіть мені було дуже дивно прочитати в Капітулі Дюни про збереження євреїв, їх віри та їх закритого способу життя. З неприємного, можу сказати, що мені дуже не сподобалась згадка про Достоєвського. Розумію, що книжка була написана задовго до всіх подій в Україні, але в черговий раз впевнилась наскільки мало іноземні письменники знають про літературу східної Європи.
Майже вся історія цієї книжки розгортається повільно але масштабно. Тут багато політичних інтриг та завуальованих ходів. Кінцівка радує своєю динамічністю, хоча не можу сказати що такі доленосні події для сестринст описані докладно. І саме тому залишається простір для фантазій. Незважаючи, на те що багато персонажів отримують саме те чого хотіли, але не має відчуття якоїсь перемоги. Кожен персонаж щось чи когось втрачає, але саме для деяких з них це шанс почати власну історії. І саме її я б хотіла почитати в наступних частинах.