Відгуки і рецензії читачів
21.10.2025
третя частина і я все ще в шоці від того, як джоан роулінг майстерно прописує персонажів і наділяє кожного власним характером. мене полоняють маленькі дрібнички які вона створює навіть для персонажів, які з‘являються на один розділ і пропадають. тому, як і дві попередні, ця книга стала цікавою подорожжю у світ розслідувань корморана страйка.
сюжет вже з перших сторінок заплутує і закручує в павутину ненависті. тут на передній план і на роль розповідача виступає злодій. людина, яка буквально на перших сторінках описує вбивство і відправляє страйку в офіс частинку жертви.
життя самого детективу ніби стабілізувалось, з‘явились постійні клієнти, гарний партнер (робін прокачала свої навички на курсах!!) і хтось з ким проводить вечори, але цей «привіт» від лиходія руйнує буквально все. і тоді страйк і робін розуміють що клієнтами в своїй агенції стали власне вони. починаються допити поліції, спогади страйка, нові жертви, розділи від обличчя лиходія від яких буквально мороз по шкірі, і звісно розробка планів як це все зупинити.
легкий слог, динамічний сюжет, цікаві деталі з минулого які підкидають зовсім нові персонажі, багато таємниць, сварок, дивних речей і людей, фобій і фетешів. книжка дивна, вона місцями йде повільніше і більш плавно, а місцями не дає тобі ані слова щоб перепочити. я досі не можу визначитись з почуттями до неї, але подібного ще не читала.
4/5🦾
сюжет вже з перших сторінок заплутує і закручує в павутину ненависті. тут на передній план і на роль розповідача виступає злодій. людина, яка буквально на перших сторінках описує вбивство і відправляє страйку в офіс частинку жертви.
життя самого детективу ніби стабілізувалось, з‘явились постійні клієнти, гарний партнер (робін прокачала свої навички на курсах!!) і хтось з ким проводить вечори, але цей «привіт» від лиходія руйнує буквально все. і тоді страйк і робін розуміють що клієнтами в своїй агенції стали власне вони. починаються допити поліції, спогади страйка, нові жертви, розділи від обличчя лиходія від яких буквально мороз по шкірі, і звісно розробка планів як це все зупинити.
легкий слог, динамічний сюжет, цікаві деталі з минулого які підкидають зовсім нові персонажі, багато таємниць, сварок, дивних речей і людей, фобій і фетешів. книжка дивна, вона місцями йде повільніше і більш плавно, а місцями не дає тобі ані слова щоб перепочити. я досі не можу визначитись з почуттями до неї, але подібного ще не читала.
4/5🦾
29.04.2025
Образ Корморана Страйка не можна назвати типовим для класичного детектива - він надто кремезний, щоб злитися з натовпом, надто прямолінійний, щоб втертися комусь у довіру і надто впізнаваний, щоб зʼявитися десь інкогніто.
Він не грає ролі, не імітує акценти, не перевтілюється, не хитрить - усе це за нього робить Робін. «На це її штовхає те саме прагнення розплутувати заплутане і розкривати істину, яке Страйк знає за собою».
Функції Робін виходять за рамки помічниці, вона - повноцінна партнерка Страйка, напарниця й подруга.
Автор(ка) повсякчас наголошує на цьому, ніби продовжуючи гарріпоттерівску тезу про те, що, якою б обдарованою не була людина, їй потрібен хтось, чия віра й підтримка допоможе знайти правильний шлях («навіть у найтемніші часи»).
Страйк, у свою чергу, допомагає напарниці повірити в себе й реалізуватися в ролі, про яку та мріяла з дитинства (всупереч очікуванням близьких).
Важливість цієї дружби обидвоє відчувають так гостро, що короткочасний розрив стосунків у «Карʼєрі лиходія» стає особистою драмою для кожного.
У цій книзі Страйк і Робін мають справу із серійним убивцею, що занадився слати їм сувеніри у вигляді відрізаних частин тіла молодої дівчини.
У списку підозрюваних - аж троє осіб, що мають зуб на Страйка.
Перед лицем реальної небезпеки, Робін не лише проявляє свій стійкий характер, але й влаштовує (за участю весільних туфель від Джиммі Чу й Страйкового друга Шпеника) справжню операцію з порятунку маленкої дівчинки з лап вітчима-педофіла.
У попередніх книгах були натяки на таємницю, через яку Робін кинула навчання й «мала проблеми». Новий поворот в особистому житті змушує її відкритися перед напарником і правда виявляється дуже болючою. Але цей вияв довіри зближує їх іще більше.
Навіть не знаю, за чим цікавіше спостерігати - за ходом розслідування, чи за взаєминами головних героїв
Хоча, навіщо ж відділяти одне від другого, якщо можна просто насолоджуватися чудовою книгою?!
Він не грає ролі, не імітує акценти, не перевтілюється, не хитрить - усе це за нього робить Робін. «На це її штовхає те саме прагнення розплутувати заплутане і розкривати істину, яке Страйк знає за собою».
Функції Робін виходять за рамки помічниці, вона - повноцінна партнерка Страйка, напарниця й подруга.
Автор(ка) повсякчас наголошує на цьому, ніби продовжуючи гарріпоттерівску тезу про те, що, якою б обдарованою не була людина, їй потрібен хтось, чия віра й підтримка допоможе знайти правильний шлях («навіть у найтемніші часи»).
Страйк, у свою чергу, допомагає напарниці повірити в себе й реалізуватися в ролі, про яку та мріяла з дитинства (всупереч очікуванням близьких).
Важливість цієї дружби обидвоє відчувають так гостро, що короткочасний розрив стосунків у «Карʼєрі лиходія» стає особистою драмою для кожного.
У цій книзі Страйк і Робін мають справу із серійним убивцею, що занадився слати їм сувеніри у вигляді відрізаних частин тіла молодої дівчини.
У списку підозрюваних - аж троє осіб, що мають зуб на Страйка.
Перед лицем реальної небезпеки, Робін не лише проявляє свій стійкий характер, але й влаштовує (за участю весільних туфель від Джиммі Чу й Страйкового друга Шпеника) справжню операцію з порятунку маленкої дівчинки з лап вітчима-педофіла.
У попередніх книгах були натяки на таємницю, через яку Робін кинула навчання й «мала проблеми». Новий поворот в особистому житті змушує її відкритися перед напарником і правда виявляється дуже болючою. Але цей вияв довіри зближує їх іще більше.
Навіть не знаю, за чим цікавіше спостерігати - за ходом розслідування, чи за взаєминами головних героїв
Хоча, навіщо ж відділяти одне від другого, якщо можна просто насолоджуватися чудовою книгою?!