0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій

(20 голосів)
Купити
Нагороди
  • Вибір редакції A New York Times Book Review
Видано за підтримки
OTP Leasing
OTP Leasing
Антон Мартинов
Антон Мартинов
Завлаб – про книжку «Каваленд»
Ця книжка — захоплива соціально-економічна історія найуживанішого напою сучасності. Історія про становлення масового суспільства, винайдення герметичного пакування, еволюцію роздрібної торгівлі, міжнародний розподіл праці, рабовласницьку систему і криваві державні перевороти.
Доставка
Нова пошта Нова пошта
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (Україною) Укрпошта (Україною)
Безкоштовно від 500,00 грн
Укрпошта (міжнародна доставка) Укрпошта (міжнародна доставка)
Безкоштовно від 100 000,00 грн
Самовивіз Самовивіз
Оплата
Онлайн оплата Visa / Mastercard
Оплата згідно рахунку за реквізитами Оплата згідно рахунку за реквізитами
Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3% Оплата при отриманні на Новій пошті, додатково сплачується при отриманні комісія системи 20 грн + 3%
Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1% Оплата при отриманні на Укрпошті, комісія системи 1%

Про книгу Каваленд

Щодня мільйони людей у світі починають з чашки кави. Але мало хто замислюється про те, що цей напій з'явився на нашому столі не так давно. І почалося все з англійського торговця Джеймса Гілла, який у XX столітті хитрістю і жорстокістю побудував цілу кавову імперію в Республіці Ель-Сальвадор. Саме про це розповідає дослідник історії їжі, роботи та капіталізму Огастін Седжвік у своїй книжці «Каваленд».

Адаптувавши інновації промислової революції до плантаційного землеробства, Джеймс Гілл перетворив Сальвадор на потужне виробництво — місце надзвичайної продуктивності, нерівності та насильства. На його плантаціях панували нелюдські умови — кава стала символом капіталізму, тож люди, які знаходилися в підпорядкуванні власника плантації, були фактично рабами — працювали багато, а отримували за це мало. До сьогодні деякі кавові магнати використовують ці негуманні методи, а люди вимушені працювати на них, щоб вижити. «Каваленд» показує справжню ціну нашої ранкової кави і змушує замислитися, в яких умовах було створено наш улюблений напій.

Чому варто прочитати книжку «Каваленд»?

  • Кава набула популярності й перетворилася на необхідний атрибут сучасного суспільства усього за 200 років. І цю історію становлення її як надзвичайно поширеного фактично наркотику мало хто знає. А особливо любителям кави мало відомо про жорстокість, яка панувала на кавових плантаціях, і про Джеймса Гілла, засновника однієї з перших кавових династій у XX столітті.
  • У книзі стільки перипетій, що часом забуваєш, що читаєш не про наркобаронів, а про виробників звичайної, здавалося б, кави.

Про Огастіна Седжвіка

Огастін Седжвік - викладач історії та культури Америки в Міському університеті Нью-Йорка.

Цитати з книжки

Давні уявлення медицини про каву:

Медична думка тієї епохи вважала, що існує чотири «тілесні соки»: кров, флегма і два види жовчі — чорна й жовта. Хвороба — це порушення «рівноваги» тілесних соків, а завдання лікаря — відновити її за допомогою дієти, кровопускання або, на крайній випадок, хірургічної операції. Їжу класифікували за чотирма категоріями: «гаряча», «холодна», «волога» й «суха». Проте кава, як, до слова, чай і шоколад, не вписувалася в якусь одну категорію. Вона гаряча і стимулює, але водночас охолоджує і має сечогінний ефект. Кава вступала в суперечність з уявленнями про організм людини, які панували добрих півтори тисячі років. По-різному уявляли й ефект кави. Пропоненти нового напою стверджували, що кава зміцнює організм, а опоненти вважали, що вона викликає нездорові наслідки, зокрема імпотенцію.

Про зв'язок кави та воєн:

Пік виробництва кави на Гаїті провістив і його кінець. Кава — продукт імперської влади і рабовласницької системи — стала жертвою Гаїтянської революції, яка почалася 1791 року з повстання рабів і закінчилася скасуванням рабства та проголошенням незалежності1804-го. Втративши Гаїті, найціннішу колонію Франції на Карибах, Наполеон перемкнувся на Європу і 1808 року вдерся в Португалію, маючи на меті захопити лісабонський порт. Португалія удару не витримала, і королівський двір утік за океан у Ріо-де-Жанейро. Щоб якось пожвавити місцеву торгівлю, португальський король дозволив заходити в бразильські порти кораблям зі США, які привозили рабів і йшли назад із вантажем кави. Невдовзі бразильські плантатори кинулися випалювати землі під нові плантації. За димом пішло майже 8000 квадратних кілометрів лісів: сірий попіл випадав навіть у центрі Ріо, а сонце світило, ніби крізь закопчене скло. У 1790 році штат Ріо-де-Жанейро виробляв лише одну тонну кавових зерен, суто для місцевого споживання. Уже в 1830-х роках Бразилія обігнала острів Ява, а на середину ХІХ століття сотні тисяч бразильських рабів виробляли 50 відсотків усієї кави у світі — і все тільки починалося.

Як з'явилася «перерва на каву»:

Попри рекламні зусилля виробників кави, вирішальний внесок у те, що в країні утвердилася повноцінна перерва на каву, зробили самі робітники. Вони звикли пити каву на робочому місці під час війни і не хотіли відмовлятися від цієї звички навіть після того, як робити перерву перестали. «Втекти на каву» стало щоденним ритуалом на фабриках і в конторах, і це, як писав журнал «Форбс»,«руйнувало виробничі графіки». Урешті-решт роботодавці кинули боротися з реальністю і включили цю практику в робочий день. На початку 1950-х у широкий вжиток увійшло поняття «кава-брейк»: воно відбивало новий консенсус, що час на каву — це органічна частина нормального робочого дня.

 

Характеристики
Видавництво Лабораторія
Категорія Нон-фікшн книги
Перекладач(ка) Микола Климчук
Оригінальна назва Coffeeland. One Man's Dark Empire And The Making Of Our Favorite Drug by Augustine Sedgewick
Кількість сторінок 400 (палітурка), 320 (м'яка обкладинка)
ISBN 978-617-7965-25-0 (тверда палітурка), 978-617-7965-26-7 (м'яка обкладинка), 978-617-7965-27-4 (електронна книга), 978-617-7965-28-1 (аудіокнига)
Теми економіка, історія
Розміри 170х240 мм (тверда палітурка), 145х215 мм (м'яка обкладинка)
Літературний(а) редактор(ка) Кость Горобенко
Коректор(ка) Інна Іванюсь
Макет Олена Білохвост
Технічний редактор Олена Білохвост
Дизайн обкладинки АбоАбо
Автор(ка) Огастін Седжвік
Відгуки

Чудова, енергійна... Книжка «Каваленд» — це наповнене інформацією оригінальне дослідження, яке за допомогою переконливих деталей показує, як кавовий капіталізм приносив прибуток і біль, комфорт і жах різним людям протягом останніх 200 років.

Кетрін Хьюз, The Guardian

Книжка розважає, навчає, та — як би іронічно це не звучало стосовно книжки про каву — стимулює.

Financial Times

У цій книзі Седжвік уміло поєднує всі сюжетні нитки та оперує широким спектром персонажів. «Каваленд» — це притча про те, як товар може несподівано пов’язати виробників, споживачів, ринок та політику. Як і напій, що вона описує, ця книжка відкриває очі, стимулює.

Economist

Седжвік у деталях досліджує каву — як рослину, сільськогосподарську культуру, елемент системи власності й сильнодійну хімічну речовину.

Booklist

Захопливе й добре написане дослідження про те, як кава вплинула на формування сучасної епохи — на велику політику і повсякденні звички людей, країну Сальвадор та цілий світ.

The New York Times Book Review
Коментарі із соц.мереж
Відгуки і рецензії читачів
Юлія 21.09.2024
Починається ця історія як трилер — з викрадення. Хайме Гілла заштовхують у машину. Що з ним станеться далі читач довідається лише на 300 сторінці. Та до чого тут взагалі ці Гілли? Хто вони такі? І як стали однією з найзаможніших родин Сальвадора?

А втім, протагоністка цієї історії передбачувано кава. Її препарують з аграрного, економічного і культурологічного боку. Кава і капіталізм пов’язані так само тісно як цукор і рабство. Загалом це історія про капіталізм, глобалізацію і нерівність на прикладі кави. А чи не можна було для ілюстрації використати інший товар? Ні, кава тут невипадкова.

На початку цієї книжкової подорожі ми зазирнемо в Манчестер — колиску тогочасного пролетаріату — і трохи поговоримо про вікторіанську Англію, але не ту чарівну й нафантазовану, а замурзану й злодійкувату. У цьому місці ми зустрінемо Енгельса. Згадки про Маркса і Леніна у книжці теж є.

Книжка дає відповіді на цілу низку прецікавих запитань. Як із символу ісламу кава перетворилася на улюблений напій мільйонів людей? Яку роль відіграли кав’ярні у появі нового соціального класу? Як і чому кава стала масовим напоєм у США? Як виникла процедура оцінювання смакових якостей кави? Як кава з Ефіопії потрапила в Латинську Америку? Як капіталізм пов’язаний із продуктивістською картиною світу і звідки взялася остання? Чи між підприємництвом і добром стоїть знак рівності? Плантатори теж плачуть? Як нас усіх взагалі підсадили на каву?

Загальний висновок із прочитання книжки: історію кави не назвеш милосердною. Та пити її ми швидше за все не перестанемо. Це просто ще одна маленька провина у скарбничку провин сучасної людини.

Насамкінець, маленький оффтоп: у книжці згадуються Самнер Веллес та Корделл Галл, американські політики, про яких значно докладніше можна прочитати в іншій книжці «Лабораторії» — «І сталася тьма. Рузвельт, Гітлер і західна дипломатія напередодні війни».
Yulia 08.06.2024
Після прочитання цієї книги лишилася змішання почуття: дуже цікава не лише для любителів кави, а й для тих, хто полюбляє історії про розвиток компаній, їх історії успіхів та поразок; сумно, бо дізнаєшся якою ціною (ціною людських життів) давався цей продукт країні, яка стала спеціалізуватися на його виробництві.

Книгу цікаво читати, адже окрім тонкощів вирощування кави, тут можна дізнатись про велику кількість подій й перепитій, які хоч і непомітно, але мали вагомий внесок в поширення кави по всьому світу, методів її виробництва й продажу. Автор зробив дуже глибоке дослідження не лише історії створення й розвитку компанії Джеймса Гіла, а й соціокультурні зміни (скасування рабства, пошук нових методів стимулювання працівників, залучення різних вікових груп до праці, популяризація вживання кави серед населення та ініші) політичні, наукові, економічні (Велика Депресія, падіння довготривале падіння ринкових цін, налагодження міжнародних зв’язків, методи захисту виробників …), фізичні, логістичні (доставка готової продукції в інший кінець світу тощо).

«Однак люди, котрі виробляють каву, невидимі для тих, хто її п’є … Життя цих робітників ставало предметом занепокоєння на найвищому політичному й міжнародному рівні. Проте глибше питання - що змушує людей працювати - ніхто не ставив, і споживачі сприймали робітників так, як цього хотіли плантатори.»
Людмила 15.01.2024
Купила книгу давно, а вирішила почитати зараз. Дивно, що редактори забули про номерні посилання. Всю книгу є гіперпосилання на номери і немає ні внизу, ні в кінці розшифровки всіх цих номерів.
Лабораторія: сенс + комфорт + дизайн 22.01.2024
Людмила, вітаємо! Посилання на бібліографічні джерела були винесені онлайн - ви можете завантажити їх під книжкою у розділі "Матеріали для завантаження"
Написати відгук і отримати 15 лабів
* Для нарахування лабів потрібно бути авторизованим і обсяг відгуку має бути більше 1000 символів.
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*