Видавництво Стоун
Перша частина всесвітньо відомої серії скандинавських кримінальних трилерів про пригоди детектива Гаррі Голе. Так, читаємо ми не у зовсім правильній послідовності, але добре що даний цикл випускається! Мені полюбився складний неоднозначний характер Гаррі з усіма його вадами та слабкостями. І саме у цій частині ми можемо дізнатися про його юність, аварію та причини проблем із алкоголем….
Історія починається у аеропорту Сіднея. Гаррі Голе відрядили до Австралії аби
Допомогти у розслідуванні вбивства норвежки Інгер, понівечене тіло якої було виявлено біля скель. Інспектор швидко занурюється у процес разом із тимчасовим напарником Ендрю Кенсінгтоном, етнічним представником аборигенів материка.
Разом вони виявляють, що вбивство має певний патерн під який попадають ще безліч «вісяків» останніх років. Серійний вбивця гвалтує й душить своїх жертв - молодих білявок… тепер до справи залучена уся поліція й починається полювання на зухвалого маніяка…та хто ж у цій грі кіт а хто миша?…
Написано як завжди детально та атмосферно (хоча й цього разу події розгортаються у сонячній Австралії, що не типово для скандинавського нуару), цікаві факти та повне занурення у австралійський фольклор, культуру, міфи та історію. Можливо це найсильніша частина але однозначно чудовий старт культової серії. Отримав задоволення!
Моя оцінка 8/10
Отож серія про мого улюбленого детектива-алкашика, частина перша, вступ – після «Убивчого місяця», я ніби дитячу казочку прочитала. Сиро і так по-аматорськи, але порівнюючи з останніми частинами, видно як виріс автор і як покращився його стиль.
Отож «Кажан» - сама історія злочину мені не сподобалась, якась вона така неправдоподібно надумана, так сиро подана, а головний бабайко-маньячило ну взагалі не вписується в ті страшні вбивства, що йому приписали. А ще оце – ходимо по колу, нічого незрозуміло, винних немає, підозрювані всі, а потім фігась, новий розділ і Гаррі Голе тупому читачу розповідає як він у голові дійшов до висновку хто ж вбивця. А ти сидиш із фразою « не вірю», давай іншого, а нізя – там фінал вже)
Єдиним позитивним моментом в цій частині – є знайомство з минулим детектива, юність, його любовними травмами, алкогольним минулим, тупими помилками з катастрофічними наслідками, з його гріхами і тягарем на душі та причинами чому він періодично зривається в алкотур барами. Словом, алкоголь – зло, і чекаємо, надіюся, другу частину, бо можуть і 10 перекласти ж))