Келія Чайної Троянди

«Келія Чайної Троянди» Костянтина Москальця — літературний щоденник за 1989–1999 роки. Поруч із побутовими записами є роздуми про творчість, самоту й умови, у яких автор може працювати. Назва пов’язана з помешканням у Матіївці, яке він називав Келією Чайної Троянди. Записи дають змогу побачити, як місце входить у щоденну розмову автора із самим собою.

Як хатина біля Мостів переходить у роздуми про самоту

У записі від 10 травня Москалець згадує хатину на околиці Мостів. Він помічає солом’яну стріху, сад і лінію електропередачі. Неподалік проходить автострада, але його увага лишається на межі села й лісу. Спершу можна роздивитися конкретне місце, а потім стежити, як автор переходить до питання, за яких обставин людина може побути наодинці з власними думками. Цей перехід від спостереження до роздуму повторюється в різних записах.

Записи, у яких теперішнє повертає до дитинства

В інших фрагментах Москалець пише про читання й роботу, згадує батуринські землі та повертається до краєвидів дитинства через окремий образ, наприклад через вишневу гілку й вузький місяць. Датована форма дає змогу читати ці місця двома способами. Окремий запис має власний ритм і може сприйматися як короткий есей. Кілька записів поспіль показують, як ті самі питання про працю й свободу змінюються з часом.

Щоденник підійде читачам української есеїстики, яким цікаво спостерігати, як виникає думка. У Москальця вона часто починається з речі, краєвиду або дня, який можна назвати, і лише згодом набуває ширшого значення.